27 квітня в Музеї давньоруського гончарства ВІКЗ відкрилась виставка робіт майстрині трансформаційної скульптури Лесі Колосенко «Всесвіт – Україна».
Помилуватися чарівними, казковими птахами й звірами, зробленими з трав, навідалися вишгородці та учні Нижчедубечанської школи.
«Це унікальна, особлива виставка майстрині з широкою душею, з великим серцем, справжньої патріотки України, – зазначила під час відкритя директор Вишгородського історико-культурного заповідника, кандидат історичних наук Влада Литовченко. -- Підтримка своєї історії, культурних традицій є дуже важливим моментом і для держави і для кожного громадянина. Від предків нам дісталась унікальна історико--культурна спадщина, народні традиції. Ми їх не тільки повинні вивчати і знати, а й берегти, популяризувати і передавати майбутніх поколінням. Це дуже важлива місія кожного громадянина». Звертаючись до школярів, Влада Литовченко зауважила: «Вчіть історію свого краю, історію своєї держави, вивчайте все, що ідентифікує нас як українців, в тому числі унікальні народні традиції, які бережуть і розвивають наші унікальні майстри».
Леся Колосенко, презентуючи свій доробок, наголосила: «Для щастя так мало треба – любити свою землю. Якщо ви її любите, то ви все на світі зумієте і все на світі здолаєте, і відбудетесь як особистості, бо ваша місія на землі – творити добро і примножувати на землі любов. Ось одна з композицій – я назвала її «Великоднє диво». Бо це справді велике диво – народження нового дня, коли ніч стає коротшою, і людина пробуджується, щоб творити. Це значить – сіяти, росити, плекати, робити красивою нашою землю. Ці ягнятка, ягничка і баранчик, зроблені з травички, яка росте на наших луках, і ви впізнаєте цю травичку. Ще тут льон, житечко пшеничка. Ось дерево життя – це символ нашого народу. Українці споконвіку жили в гармонії з природою, цінували і обожествляли все, що їх оточує. І наша земля була красивою. Зараз вона перетворена в якийсь занапащений рай, тому що ми десь втратили зв’язок з природою. А якщо людина живе в гармонії з природою, тоді й земля вдячна – розцвітає, обдаровує і робить нас щасливими».
Показала майстриня й інші свої композиції, розповіла, що деякі роботи виконані разом із вихованцями сиротинця з села Глинське на Сумщині. Також пообіцяла дітям, що навчить бажаючих плести фігури з трави.
І дорослі й діти зацікавлено оглядали виставку та слухали розповідь майстрині. Особливо діти – ловили кожне слово. Надія Руденко, вчителька Нижчедубечанської школи, поділилась враженнями: «Авторка виставки дуже гарно представила все дітям, я бачу, що їм це справді цікаво, що це дуже захопливююче».
Чимало дітей виявили бажання відвідати майстер–клас Лесі Колосенко відразу після презентації. Майстриня детально розповіла про народні традиції та навчила плести птахів з трави. Не довелось у цей день нудьгувати й майстрам-гончарам – знайшлося багато бажаючих і покрутити гончарний круг, і навчитися ліпити з глини.