Історичний ареал Вишгорода як частина міста, що зберегла традиційне середовище, яке має історико-культурну цінність і потребує збереження та регламентації господарської діяльності в його межах – це містобудівельно- ландшафтне утворення, що охоплює давньоруське городище і прилеглі до нього території. Своєрідне досить різноманітне і добре збережене історичне середовище займає саме Вишгородську гору. Крім дитинця Вишгородського городища воно включає забудову дуже давніх і тісно пов’язаних з ним вулиць Калнишевського і Межигірського Спаса, берегові схили, з пасмом зелених територій, що є основою панорамою історичного ареалу з боку Дніпра.
Основу традиційного середовища історичного ареалу міста складають відкриті і забудовані простори дитинця з залишками оборонних валів і ровів та садибна забудова з чималими ділянками садів та городів вздовж давніх звивистих вулиць, які місцями пролягають по дуже пересіченій місцевості, з яких відкриваються види на Дніпро і міське оточення.
Архітектурною домінантою, художнім і змістовним об’єднуючим центром історичного ареалу є церква Святих Бориса та Гліба, що добре оглядається зі значної частини дитинця й прилеглих до нього з півночі і півдня територій та з набережної.
На іншій території нинішнього міста традиційне середовище не було таким цінним і виразним і не збереглось. Об’єкти культурної спадщини розпорошені в ній серед сучасної забудови і підлягають збереженню як окремі пам’ятки археології, історії, архітектури і монументального мистецтва.
Ядром давнього міста і його історичного ареалу, його найціннішою складовою є територія Вишгородського городища і пов’язаного з ним оточення, що простягнулась вздовж схилів високого берега і відкрита до просторів долини Дніпра, а нині Київського моря. Вона включає територію пам’ятки археології національного значення городища літописного міста Вишгород, в межах його валів і ровів, розташованого на плато пагорба; схили пагорба, що входять до системи оборони городища; південну частину посаду з археологічними залишками визначного давньоруського осередку гончарного виробництва; найближчі прилеглі з заходу території з потужним культурним шаром і окремими археологічними об’єктами. Площа історичного ареалу міста 41,59 га.
З заходу і півдня до найціннішої частини ареалу (городища) прилягають території з традиційною забудовою, що складають її безпосереднє оточення. Вони зберегли давнє розпланування і характерну забудову і складають з його провідними частинами цілісне історичне містобудівельно–ландшафтне утворення.
З боку Київського моря і дамби ГЕС історичний ареал Вишгорода сприймається як цілісне містобудівельно-ландшафтне утворення. Це краєвид високої історичної і художньої цінності, який потребує дбайливого збереження бо може бути порушений навіть незначним втручанням.
Будь-які перетворення на території історичного ареалу можуть здійснюватись лише у відповідності з науково обгрунтованою концепцією регенерації історичного середовища, генеральним планом розвитку цієї території, погодженими з державними органами охорони культурної спадщини і затвердженими в установленому порядку.
На історичному ареалі забороняється:
- будівництво нових споруд, не пов’язаних з традиційним середовищем;
- порушення гідрогеологічних умов, чистоти повітряного басейну та водоймищ;
- порушення протипожежного режиму;
- промислово-виробнича, комунальна та інші види господарської діяльності.