X
ДЛЯ ВІДВІДУВАЧІВ
ПРО ВІКЗ
ДІЯЛЬНІСТЬ ВІКЗ
ПАМ’ЯТКИ
НОВИНИ
ГАЛЕРЕЯ
м.ВИШГОРОД
КОНТАКТИ
Київська обл. м.Вишгород, вул. Шкільна 58.   
ЗАМОВИТИ ЕКСКУРСІЮ



головна   /  ПАМ’ЯТКИ   /  Затоплені села Київського Полісся ХХ ст. /

Затоплені села Київського Полісся ХХ ст.


ПРОЄКТ «Історико-культурна спадщина Вишгородщини: QR-кодування, моніторинг, апробація й популяризація»

Затоплені села Київського Полісся ХХ ст. / Історико-культурна спадщина Вишгородщини


Затоплені села Київського Полісся ХХ століття

Каскад Дніпровських гідроелектростанцій, зведених у повоєнні роки в Україні, супроводжувався не лише оспіваною в радянській прозі й публіцистиці героїкою трудових буднів будівельників ГЕС, а й тією сторінкою в історії нашого народу, про яку намагалися говорити якомога менше — про тужливу подію для жителів придніпровських сіл, на колишній території яких нині розташовані водосховища. Там залишилися родові коріння тих людей, які приростали на берегах Славутича, на родючій і благодатній українській землі. Наслідком побудови Київської ГЕС стало повне знищення та переселення понад 52 населених пунктів, понад 33 000 українських громадян, остаточно зруйновано сотні стародавніх храмів і тисячі приватних будинків.
Чи могло бути інакше? Можливо. Перший проєкт будівництва каскаду ГЕС на Дніпрі й створення водосховищ було розроблено ще у 1905 році інженерами С. М. Максимовим та Г. О. Графіто, але вони намагалися зменшити площі затоплених земель. Однак під час повернення до ідеї будівництва ГЕС уже за радянської влади про мінімізацію наслідків затоплення територій не йшлося.
У період з 1964 до 1966 р. через затоплення було знищено тисячі пам’яток історії, археології та культури Київського Полісся (тільки поселень доби Давньої Русі — понад 300).
Початок будівництва греблі Київської ГЕС у Вишгороді припав на 1959 рік. Штучне Київське море (водосховище) заповнене в 1964–1966 рр. При цьому було затоплено багато сіл краю. На правому березі Дніпра: Бірки, Толкунська Рудня, Ротичі, Домонтова. На лівому березі: Старосілля, Сваром’я, Ошитка, Тарасовичі, Чернин, Новосілки-на-Дніпрі, Окунінове, Новий Глібів, Старий Глібів.
7Це були старовинні населені пункти. Деякі з них, наприклад Старосілля (Ольжич), згадуються ще в XI ст. Люди мали господарство, худобу, городи, садки, на кладовищах спочивали їхні діди та прадіди, були збудовані величні церкви. Навколо — заливні луги з родючою землею.
Відомо, що в одному із затоплених сіл — у Старосіллі — розміщувалася літня лабораторія біологічної станції ВУАН, заснована в 1918 році В. Вернадським. А за 1 кілометр від нього, у с. Хотянівці, було зібрано етнографічну колекцію, що становила основу Етнографічного музею ВУАН.
Багато жителів затоплених сіл переселилися у навколишні населені пункти. Зокрема, всіх жителів села Сваром’є, де було 44 хати, переселили у Нові Петрівці. Немало таких переселенців у селі Демидові, де встановлено пам’ятник затопленим під Київським морем селам.
Деякі поліські села не повністю поглинуло Київське водосховище. Так, була затоплена більша частина села Козаровичі. Від старого села залишилася одна вулиця Першотравнева. Майже 1300 дворів козаровичан було перенесено і наново збудовано на незатоплюваній території. Затоплено фруктові сади, ягідники, орна земля, луки.


Вадим Перегуда, краєзнавець,
науковий співробітник Київського літературно-меморіального музею Максима Рильського



The flooded villages of the Kyiv Polissya of the 20th century
The result of the construction of the Kiev Hydroelectric Power Station was the complete destruction and relocation of more than 52 settlements, more than 33,000 Ukrainian citizens were relocated, and finally hundreds of ancient temples and thousands of private homes were destroyed.
In the period from 1964 to 1966 thousands of monuments of history, archeology and culture of Kyiv Polissya were destroyed as a result of flooding (only settlements of the Old Rus - more than 300).
Creation of a Cascade of the Dnipro reservoirs began in 1932, when the Dnipro reservoir was built (named after Lenin), and later Kakhovka (1955), Kremenchuk (1961), Dneprodzerzhinsk (1963), Kyiv (1966) and Kaniv (1973) hydroelectric power stations were built and appropriate reservoirs were created.
During the period from 1932 to 1973, 709.3 thousand hectares of land were flooded, in particular 250.8 thousand hectares of agricultural land. The floodplain of the Dnieper and some of its tributaries were turned under the water. The idea of continuing the creation of reservoirs and hydroelectric power stations on the Dnieper came back for the second time only in 1948, after the end of the Second World War.
The beginning of the construction of the dam of the Kyiv hydroelectric power station in Vyshgorod began in 1959.
Artificial Kyiv Sea (reservoir) is filled in 1964-1966 years.
At that, many villages were flooded, mainly on the left bank: Starosillya, Swaromyah, Oshitski, Tarasovichi, Chernin, Novosilki-na-Dnipri, Okuninovye (URL: New Hlibiv, Old Hlibiv), Birky and several villages on the right bank: Borki (URL: Tolokunskaya Rudnia), Rotikhi, Domontova. Many villages or their parts were routinely relocated, but not flooded.
These were ancient settlements. Some of them, for example Starosillya (Olzhich), are mentioned in the 11th century. People had farms, livestock, gardens. Their grandparents and great-grandfathers rested in the cemetery, and majestic churches were built. Around – there were flooded meadows with fertile land.
It is known that one of the flooded villages - Starosillya - hosted the summer laboratory of the Biological Station VUAN, founded in 1918 by V. Vernadsky. And in 1 km from it, in the village. Khotyanivka, an ethnographic collection was collected, which formed the basis of the Ethnographic Museum of the VUAN.


Vadym Pereguda,
researcher at the Kyiv Literary and Memorial Museum of Maxim Rylsky

 
Слухайте аудіо-гід

Фото 360



Дізнайтесь більше у відео






Поділитися:





Відповідей (5): + Додати відгук

гость (08.09.2019)
Люди в чёрном 18-1-237H1J
» Відповісти

гость (28.10.2020)
не цурайтесь та пишть Кивська Русь, а не Давня/Древня  т.д
» Відповісти

гость (29.09.2023)
"всх жителв села Сваром, де було 44 хати, переселили у Нов Петрвц". Не всх жителв Сваром'я переселили до Нових Петрвець. Половина оселилася у Лебедвц, де вони сформували окрему вулицю на схдному краю села, яка й отримала назву Сваромська.
» Відповісти