Київська обл. м.Вишгород, вул. Шкільна 58.   
ЗАМОВИТИ ЕКСКУРСІЮ



головна   /  ПАМ’ЯТКИ   /  «Вижгород. Пейзаж річки з високими берегами» /

«Вижгород. Пейзаж річки з високими берегами»


 

 

«Вижгород. Пейзаж річки з високими берегами». Тарас Шевченко,1846 рік.
 
Борець за волю, геніальний мислитель, поет, пророк української нації Тарас Григорович Шевченко неодноразово бував на Вишгородщині та у Вишгороді. Під час одного із візитів, а саме у 1846 році, він написав начерк «Вишгород».
Вишгород (папір, олівець, 270х390 мм) – начерк, виконаний автором у квітні-вересні 1846 року неподалік Києва. Зберігається у Національному музеї Тараса Шевченка.
Стара назва «Вижгород. Пейзаж річки з високими берегами».
На ньому зображено затоку Дніпра із загальним краєвидом с.Вишгорода. У панорамному пейзажі в центральній і правій частині аркуша – водна гладь, на якій видніються вітрильники і човен, що пристав до берега. Два вітрильники вдалині затоки намальовано по діагоналі до лінії горизонту. Ліворуч підковоподібний пологий берег затоки, що завершується узвишшям, на якому розташований Вишгород. У силуетному вирішенні ландшафту села височить Борисоглібська церква із дзвіницею, споруджена в середині 19 ст. на місці дерев’яної, яку побудувала княгиня Ольга, що засвідчує літопис. Зображену місцевість уперше пов’язав із Вишгородом історик архітектури П.Юрченко.
Існує думка, що начерк художник виконав 13-19 червня 1843 під час нетривалого перебування у Києві, коли він разом з Пантелеймоном Кулішем відвідав Межигірський монастир, на правому березі Дніпра вище Києва. Цю подорож засвідчено в альбомі 1840-1844, на одній зі сторінок якого є зроблений Кулішем напис: «1843, іюня 13, въ ночи на плыту на ДнѢпрѢ противъ Межигорского монастыря». На окремому аркуші Шевченко виконав малюнок «Києво-Межигірський монастир».
Уперше начерк згадано з описовою назвою «Высокий берег и церковь над речкой» у виданні «Каталог Музею Тарновського». Уперше експоновано на виставці: «Художні твори у власній колекції Т.Шевченка» (Київ, 1974). Зберігався у М.Лазаревського, А.Козачковського, В. Коховського, С.Бразоль,а у 1898 його придбав В.Тарновський (молодший), відтак твір увійшов до колекції Чернігівського музею Тарновського, згодом Чернігівського історичного музею, Галереї картин Т.Г. Шевченка, Центрального музею Т.Г.Шевченка, Державного музею Т.Г.Шевченка (тепер Національний музей Тараса Шевченка).

Інформацію надано Національним музеєм Тараса Шевченка:посилання на автора: Наталія Оробченко (стаття з видання Шевченківської енциклопедії в 6 томах. Т. 1. К., 2012 С.658).