Вишгородський історико-культурний заповідник відзначив Міжнародний день пам’яток унікальною виставкою та фаховим обговоренням пам’яткоохоронних проблем

  Унікальні макети українських храмів, виготовлені із сірників, виглядають довершено і неповторно завдяки майстерності автора робіт – заслуженого художника України Йосипа Осташинського. Виставка «Передзвони минулого і сучасного», присвячена Міжнародному дню пам’яток і визначних місць, відкрилась 18 квітня у Вишгородському історико-культурному заповіднику. Презентували виставку в приміщенні Вишгородської районної держадміністрації.

                                                     

  Йосип Осташиньский – заслужений художник України, член Національної спілки художників України, майстер традиційного народного мистецтва, автор понад 120 картин у вигляді барельєфних зображень архітектурних пам’яток історії, виготовлених із сірників. У 2009 році його ім’я занесене до Книги рекордів України. Провів 122 персональні виставки не лише в Україні, а й за кордоном.

  Йосип Борисович під час відкриття виставки розповів про свої роботи, про те, що його надихало, і як він підходив до творення тієї чи іншої копії храму. Можливо, з часом з’явиться й барельєфне зображення Вишгородського храму Бориса і Гліба – до такої пропозиції директора ВІКЗ, кандидата історичних наук Влади Литовченко художник поставився зацікавлено.

  

Йосип Осташинський веде значну благодійну діяльність, надає свої роботи для різноманітних виставок. Вишгородському історико-культурному заповіднику від надав 29 своїх барельєфів. На презентації була представлена лише їх частина, а повністю виставку можна буде побачити в Історичному музеї ВІКЗ, який знаходиться за адресою: м. Вишгород, вул. Шкільна, 58 («Будинок Клюкви»).

                                                                         

Голова Вишгородської райдержадміністрації В’ячеслав Савенок, який завітав на відкриття, подякував за чудову експозицію й привітав усіх з Міжнародним днем пам’яток і визначних місць – датою, покликаною звернути особливу увагу на стан пам’яток минувшини. Очільник району нагадав про недавню трагедію, яка сталася в Парижі, коли всесвітньовідомий собор постраждав від вогню. «Наше з вами завдання – зберегти і примножити ту спадщину, яка дійшла до нас від попередніх поколінь», – зауважив В’ячеслав Савенок, і, звертаючись до директора ВІКЗ, кандидата історичних наук Влади Литовченко, висловив вдячність за серйозну роботу, яку проводить ВІКЗ щодо дослідження та збереження пам’яток у Вишгородському краї: «Я завжди з цікавістю спостерігаю за роботою ВІКЗ, і відверто вам скажу, велике задоволення викликає все те, що ви стараєтесь зробити».

  

Влада Литовченко зауважила, що всесвітньовідомий пам’ятник ЮНЕСКО, Собор Паризької Богоматері, який постраждав від пожежі, має велике значення для світової спільноти, і висловила сподівання на його відновлення. «Але не менш велике значення, особливо для нас, мають пам’ятки, що розташовані на Вишгородщині. Зокрема, пам’ятка археології національного значення – городище літописного Вишгорода,яка внесена в реєстр пам’яток археології. Нам є чим пишатися у Вишгородському районі і ми долучаємося до світової спільноти в контексті прогресивного бачення і збереження пам’яток», – зауважила директор ВІКЗ.

Поєднання макетів шедеврів світової архітектури Йосапа Осташинського з науково-практичною роботою круглого столу «Актуальні проблеми збереження та вивчення літописного Вишгорода» було організоване з метою масштабного висвітлення місця історичної спадщини Вишгородщини у контексті національного та світового культурного надбання. У круглому столі взяли участь фахівці музейної та пам’яткоохоронної сфер, галузі археологічних досліджень, громадські активісти, усі, хто цікавиться проблемами збереження і вивчення національної культурної спадщини.

    

У своєму виступі під час круглого столу Влада Литовченко розповіла про пам’яткоохоронну роботу, яку проводить ВІКЗ, та про наукову діяльність із дослідження пам’яток.

Зокрема, завідувач відділу охорони пам’яток Алла Плотнікова зауважила: «Робота з об’єктами історико-культурної спадщини не повинна обмежуватися лише їх академічним вивченням. Нововиявлені пам’ятки, та ті, що вже взяті на облік, є частиною національного надбання й повинні працювати на культурний та освітній загал Вишгорода та України. Вишгород повинен стати привабливішим місцем для туристичної галузі».

                                                                                         

Завідувач Історичного музею ВІКЗ Дмитро Шевченко відмітив: «Об’єкти культурної спадщини мають неабиякий потенціал у створенні унікального міського середовища. На жаль, тут ми стикаємося з проблемами, що притаманні не лише Вишгороду. Проблема вписання цих об’єктів у сучасне оточення, їх підтримка та плідна взаємодія у рамках міської інфраструктури зараз набуває неабиякої актуальності у всьому світі».

                     
 

  Завідувач відділу археології ВІКЗ, кандидат історичних наук Дмитро Бібіков підкреслив: «Потреби збереження та якнайповнішого музейного презентування пам’яток слід враховувати і під час археологічних досліджень, і під час планування розвитку міста на майбутнє. Зробити це можна тільки загальними зусиллями фахівців-науковців, адміністрації міста та самих вишгородців».

  Учасники круглого столу поділилися своїми думками щодо збереження історико-культурних пам’яток, а також розповіли про напрацювання у цій сфері.