Вітаємо із Щедрим вечором!

У навечір’я Нового року (тепер – 13 січня) у церквах відбуваються урочисті Богослужіння на закінчення Старого року, щоб наприкінці року подякувати Богові за вже отримані ласки і попросити нових на наступний рік. Як і на Свят-вечір, цього дня готують святкову вечерю, яку в народі величають Щедрою, тому що страви цього вечора не є пісними: тут на столі й кутя, і ковбаси, й холодець, і шинка.

Щодо страв Щедрого вечора, то вони не скрізь однакові: понад Дніпром печуть пироги з м’ясом і смажать гречані млинці на свинячому смальці, на півдні України фігурують бублики, а в гуцулів – вареники чи, як вони кажуть, «пироги».

З заходом сонця і до півночі розпочиналося щедрування. Дівчатка-підлітки ходили до сусідів та родичів щоб проспівати щедрівки. Якщо господарі 13 січня не скупилися на смаколики для щедрувальників, то це обіцяло їм щастя та добробут.

Також була розповсюджена традиція для незаміжніх дівчат. Вони ворожили на майбутнього чоловіка.

У цю ніч, з 13 на 14 січня, за християнськими звичаями шанують пам’ять преподобної Маланки і зустрічають святого Василя Великого. Увечері після заходу сонця групи молодих людей одягають маски звірів і вирушають щедрувати. Один із хлопців переодягається в дівчину і «перетворюється» на Маланку, тому вся прогулянка ряджених і називається «водити Маланку». Щедрувальники обходять будинки, розважаючи господарів веселими сценками, танцями та традиційними святковими щедрівками. Найчастіше в цих піснях лунають побажання благополуччя і щастя в новому році. Щедрий вечір тісно переплітається зі святом Маланки і Василя. Увечері 13 січня господині готують щедрий стіл з 12-ма непісними стравами, серед яких обов’язково має бути багата кутя, заправлена салом або смальцем. За українською традицією, ввечері 13 січня обов’язково слід віднести гостинці хрещеним, а вранці 14 січня пригостити рідних, сусідів, друзів смачними стравами зі святкового столу на честь святого Василя.