Київська обл. м.Вишгород, вул. Шкільна 58.
+38 (04596) 52-859    
ЗАМОВИТИ ЕКСКУРСІЮ



головна   /  ДЛЯ ВІДВІДУВАЧІВ   /  НОВИНИ   /  У Вишгородському історико-культурному заповіднику поповнення – двійня! /

У Вишгородському історико-культурному заповіднику поповнення – двійня!


У Вишгородському історико-культурному заповіднику поповнення – двійня!


Відразу два човни-довбанки з’явились 10 травня на подвір’ї Музею давньоруського гончарства. Тепер тут – уже три таких експонати.
Перша довбанка прибула сюди в лютому. Її придбали у 40-річного жителя Новосілок Руслана Стукача, а виготовив човна ще його дід. За словами провідного наукового співробітника ВІКЗ Вадима Перегуди, цінність її в тому, що вона добре збереглася. Більше того, цей човен хотіла придбати кіностудія імені Довженка, але завдяки щасливому випадку він тепер знаходиться в музеї й усі охочі можуть його побачити. Меценатом стала директор Вишгородського історико-культурного заповідника Влада Литовченко.
Звичайно, цікаво було б знайти давніші довбанки, але на Київському Поліссі це вже практично неможливо – у 1943 році під час форсування Дніпра багато таких човнів було знищено.
Два нових експонати виготовлені в середині минулого століття. На жаль, вони не в такому доброму стані, як перший. Ці довбанки привіз з етнографічної експедиції до села Пірново Вишгородського району завідувач Музею давньоруського гончарства Олександр Кочубей. Він розповів, що дістав їх із дна старого русла Десни. Одна належала літньому жителю Пірново Віктору Івановичу (прізвище чоловік відмовився називати), і він розповів, що її зробив у 1952 році його прадід, а Віктор Іванович, тоді семирічний хлопець, допомагав. Потім він на ній рибалив, але від часу довбанка зносилась. Інший човен свого часу був подарований прадідом 18-річному жителю Пірново Андрію. Обидва човни жителі Пірново з радістю подарували Вишгородському історико-культурному заповіднику. Отже, можна буде побачити, як виглядали довбанки «фірмового» стилю Київського Полісся.
Директор ВІКЗ, кандидат історичних наук Влада Литовченко зауважує, що це справді велика удача і безцінна знахідка – знайти такі експонати: «Вони дуже добре характеризують життя і побут жителів Київського Полісся, до якого входить і Вишгородський район. Ця територія дуже потерпала від повеней, і були періоди, коли річка так розливалась, що людям не залишалось іншого способу пересування, окрім човнів. Тому такі довбанки були скоріше необхідністю, і без них не обходилось практично жодне домашнє господарство. Добре, що завдяки небайдужим людям у музейному закладі з’являються експонати, які дають змогу скласти повніше уявлення про життя і предмети побутового вжитку регіону».
Втім, такі човни у Вишгородському районі – не лише музейні експонати. Як з’ясувалося, вони ще й досі у вжитку. Так, Андрію з Пірново прадід подарував не одну, а дві довбанки. Одна з них нині у Музеї давньоруського гончарства, а на другій Андрій і досі з задоволенням рибалить. І каже, що нікому її не подарує і не продасть.