Церква святих Бориса і Гліба (1861-1863 рр.)

Церква Святих Бориса і Гліба (1861 - 1863)

Храм святих страстотерпців Бориса і Гліба й нині височіє там, де у часи Київської Русі була їхня усипальниця — на величній Ольжиній горі. Щоправда, після зруйнування кам’яної церкви, побудованої князями, нині храм має інший вигляд.
Без Борисоглібської церкви Вишгород уже не уявляє ніхто. Проте були своєрідні «темні часи» — від зруйнування його ханом Батиєм у 1240 р. до 1660-х рр. долю церкви називають невідомою. У 1660–1680 рр. на тому ж місці коштом київського козацького полковника Костянтина Маєвського було побудовано дерев’яну церкву, яка від часу прийшла в поганий стан, і в 1744 місцевий священник Василь Лук’янович звів нову церковну споруду. Але й її вік, як усіх дерев’яних споруд, не міг бути довгим.
У 1861 р. розпочалася нова сторінка в історії храму. Вона пов’язана з іменем зодчого храму Христа Спасителя у Москві, відомого архітектора Костянтина Тона. Він також є автором проєктів спорудження храмів у різних куточках тодішньої Російської імперії, і за одним з типових проектів — № 8 — почалося будівництво церкви у Вишгороді й закінчилося через два роки. Цей храм був значно менший, ніж колишній давньоруський.
Саме ця споруда діє й до сьогодні. Але в її історії були й трагічні сторінки.
Після 1917 р. Борисоглібська церква продовжувала діяти. У ніч на 4 червня 1921 року члени банди вбили священника церкви В. Терешкевича.
За свідченнями старожилів, церква була закрита в 1929 р. Тоді з куполів зняли хрести. Таким був наслідок боротьби радянської влади з релігією. Після закриття церкви споруда не змінювалася до осені 1943 р.
Щоправда, під час Другої світової війни, у 1941–1943 рр., під час німецької окупації Вишгорода у храмі проводилися служби. Але недовго.
Під час боїв Борисоглібська церква зазнала авіанальоту (або артобстрілу), під час якого було зруйновано покрівлю, купол, дзвіницю. Згоріли всі дерев’яні елементи будови. Повністю втрачено декоративне оздоблення інтер’єру. Штукатурний шар фасаду з елементами декору зберігся лише частково.
Довгий час церква була в руїнах. Лише в 1987 році було дозволено богослужіння.
У 1990 р. стараннями настоятеля храму протоієрея отця Димитрія, вишгородської громади, Українського товариства охорони пам’яток історії та культури почалася реставрація храму. Нині церква повністю відреставрована в її первозданному вигляді. На богослужіння приходить немало вишгородців, адже городяни вважають святих Бориса і Гліба небесними заступниками міста.

Алла Плотнікова,

завідувач відділу охорони пам’яток історії, археології та культури Вишгородського історико-культурного заповідника

Дмитро Шевченко,

завідувач Історичним музеєм Вишгородського історико-культурного заповідника