Шевченкові малюнки Вишгорода

На Вишгородщині Тарас Шевченко побував двічі. У червні 1843-го разом із Пантелеймоном Кулішем та Михайлом Максимовичем поет відвідав Межигір’я. У 1844-му він писав до Якова Кухаренка: «Був я уторік на Україні – був у Межигірського Спаса, і на Хортиці, і скрізь був, і все плакав; сплюндрували нашу Україну катової віри німота з москалями, щоб вони переказилися». В той час Шевченко зробив кілька малюнків, зокрема, «Межигірський монастир», «Вишгород». Зроблені у Межигір’ї малюнки згодом були використані в гравюрах «Судна рада», «Старости» з серії офортів «Живописна Україна». Туди потрапили пейзажі, сцени з життя людей та історичні.

Збереглися записи народних пісень, внесені Шевченком вночі на плоті 13 червня 1843 року біля Межигір’я – «Хвалилася Україна», «Пісня про Палія» (козацький полковник Семен Палій доживав свій вік у Межигірському монастирі), «В Макарові славнім місті». Про Вишгородщину Шевченко згадує в творах «Сліпий», «Невольник»,«Чернець», «Швачка», «Заступила чорна хмара», «Дума про Самійла Кішку». Зокрема, у вірші «Чернець» є рядки: