QR-кодування історико-культурних пам’яток Вишгородщини. Звіт

Продовжуємо польові роботи.

Локальним куратором Романом Луценком разом з розробником проєкту Владом Бітковським були проведені додаткові польові дослідження локацій пам’яток історії та археології Вишгорода, що згодом будуть марковані табличками з QR-кодами.

Основна мета обстеження — це імплементація інформаційних табличок у конкретні умови сучасного міського середовища.

Наразі обстежується об’єкти "Річка Монашка", "Могильник ХІІІ ст." та "Окольний град". Сучасне міське планування та естетика не враховує можливість проявлення подібних об’єктів, тому розв'язувати це питання доводиться безпосередньо на місті.

"Річка Монашка" (вул. Шолуденка).

Чи можливо уявити, що струмок, який зараз тече через колектор, у давні часи був великою річкою, що оперізувала так званий "Квартал гончарів" - була однією з найважливіших артерій і пов’язувала ремісничі райони давньоруського Вишгорода з Дніпром… 800 років тому на березі річки розташовувалися майстерні, склади та пристані. Звідси, човнами, гончарна продукція Вишгорода переправлялася до Дніпра й ішла далі — на Київ, Переяслав, Чернігів...

«Могильник ХІІІ століття» (між вул. Межигірського Спаса та вул. Шолуденка)

Тривалий час доля Вишгорода, за часи Батиєвої навали 1240 року, залишалася невідомою дослідникам. Передбачалося, що давньоруський Вишгород розділив трагічну долю Києва та його мешканців. Але під час археологічних досліджень явних відбитків руйнувань та погромів, що можливо було б пов’язати з монголо-татарською навалою не фіксувалося... до недавнього часу. У 2017 році співробітниками Інституту археології НАН України було досліджено місце масового поховання давньоруських вишгородчан на захід від Музею давньоруського гончарства, де зараз розташовані городи приватного сектора та багатоповерхівка (вул. Межигірського Спаса, 6б). Кістяки чоловіків та жінок були поховані рядами, але без трун та поховального інвентарю. Можливо, подібно тому як це відбувалося у Києві, у розореному місті, де не залишилося мешканців, цю сумну роботу виконали ченці найближчих монастирів.

«Окольний Град» (вул. Шолуденка - вул. Межигірського Спаса, та Наберіжна – стадіон «Чайка»)

До укріплених частин Давнього Вишгорода – дитинця та Окольного граду з півдня та заходу примикав відкритий посад. Це був найбільший міський район, площа якого перевищувала 19 га. Виник посад на рубежі Х-XI ст. Він був забудований однотипними житлово-господарськими комплексами, що містили безпосередньо житло, господарські споруди та гончарні горни.

Під час обстеження вирішувалася проблема маркування цієї ділянки з боку набережної — там де потік туристів та відпочивальників більше. З цього боку об’єкт "Посад" або "Квартал гончарів" виглядає привабливішим для відвідування та відпочинку.

Проєкт реалізується за підтримки Українського культурногой фонду.