Сьогодні, 9 березня, Україна відзначає 207-річчя від дня народження Тараса Шевченка.
Пам’ятник Т. Г. Шевченку, встановлений на площі Строкова у Вишгороді, нагадує про перебування Кобзаря у цьому краї. Він побував у Вишгороді й Межигір’ї у червні 1843 року разом із М. Максимовичем і П. Кулішем. Це було, коли він приїхав до Києва з Петербурга з проїзним документом від Академії мистецтв.
Втім, враження у нього склались далекі від оптимістичних. Власне, не тільки про Вишгородський край. У листі до свого приятеля Якова Кухаренка від 26 листопада 1844 р. Кобзар писав: «Був я уторік на Україні, був у Межигірського Спаса і на Хортиці, скрізь був і все плакав: сплюндрували нашу Україну».
Вдруге Тарас Шевченко відвідав ці краї у 1846 році.
Шевченко не лише описав Межигір’я з його колишньою славою козацького монастиря в поемі «Чернець», а й залишив низку художніх творів, де зобразив Вишгородський край.
Одна з його робіт, у якій він зафіксував пейзажі цих місць – начерк «Вишгород» (папір, олівець, 270х390 мм), виконаний автором у квітні-вересні 1846 року. Про це розповіла директор ВІКЗ, кандидат історичних наук Влада Литовченко. І зауважила, що ця робота, стара назва якої – «Вижгород. Пейзаж річки з високими берегами», зберігається у Національному музеї Тараса Шевченка.
На панорамному пейзажі – затока Дніпра із загальним краєвидом Вишгорода, який на той час був селом.
«Існує думка, що начерк художник виконав 13-19 червня 1843 під час нетривалого перебування у Києві, коли він разом з Пантелеймоном Кулішем відвідав Межигірський монастир, на правому березі Дніпра вище Києва. Цю подорож засвідчено в альбомі 1840-1844, на одній зі сторінок якого є зроблений Кулішем напис: «1843, іюня 13, въ ночи на плыту на ДнѢпрѢ противъ Межигорского монастыря». На окремому аркуші Шевченко виконав малюнок «Києво-Межигірський монастир», зазначається у статті Наталії Оробченко з видання Шевченківська енциклопедія в 6 томах (Т. 1. К., 2012 C. 658).
Оригінал статті: тут.