На Хлібофесті показали хліб з 20 областей України

9 жовтня у парку імені Т. Шевченка у Києві відбувся перший Всеукраїнський фестиваль "ХЛІБО ФЕСТ".

Навпроти сцени - великий навіс, а під ним за столами із виробами розташувалися гості свята. Свою продукцію показали 30 виробників хліба із 20 областей України. 

"Треба вивчати та популяризувати традиції хліборобства та хлібопекарства. Це - найбільша цінність", - каже Влада Литовченко, організатор фестивалю, Голова Міжнародного Фонду культурного співробітництва.

"На дощ ніколи жалітися не можна. Значить, озимі проростатимуть і ми матимемо врожай на наступний рік. Пам`ятаю мамин хліб, він для мене найсмачніший і найкращий. Згадую її руки, які замішували тісто і діставали готовий хліб із печі. Учила і мене пекти, - я був у борошні весь із голови до ніг, - сміється Віталій Скоцик, співорганізатор заходу та голова Аграрної партії. - Україна вже 4-ий рік лідер за кількістю зібраного врожаю зерна. Проте собівартість хліба зростає. Стандартна хлібина через кілька місяців може подорожчати на 4 гривні. Наше завдання - зупинити це".

Відкрили свято Герой України поет Іван Драч та народна артистка України Лариса Кадочникова.

"У мене дитинство тяжке було, пов`язане з голодом. Кожним шматочком хліба дорожили. Без нього нам нема куди дітися. Слава хлібові - сонце в небі, хліб на землі", - згадує Іван Драч. 

"Україна - житниця світу. Кажуть, Одеська область може прогодувати всю Європу. Дай Боже, щоб усі ми були ситі. Бабуся моя розказувала, як вона пережила голод. Потім усе життя боялася цього моменту, коли знову це може настати. Вона складала шматочки хліба, який залишався, у великий мішок. Які ж вони були смачні, ці сухарики, якими вона нас пригощала!" - переказує Лариса Кадочникова.

Народні майстрині з м. Василькова Київської обл. представили свої вироби - ляльки-мотанки, намиста, вінки, в`язаний одяг, вироби з соломи, писанки. Леся Турукіна показує писанки зі справжніх курячих, гусячих та страусячих яєць. Розписує їх гарячим воском та аніліновими фарбниками, покриває лаком. Зберігаються такі писанки роками. Вона і візерунки у шкаралупі вирізає - для цього спеціально купила стоматологічну бор-машину. Коштують такі вироби щонайменше 10 гривень. 

Поряд сидить Олена Дзіядевич. Розклала в`язані вироби. Плете шпицями або гачком. "Це кептар, - показує на одежину. З-під неї дістає в`язане пальто. - Це називається сердак. Багато хто навіть не знає таких слів. Дуже важливо не втрачати такі уміння, як виробництво українського народного одягу. Ще трохи і все це забудеться", - говорить пані Олена. 

Надія Кириченко прикрила скляні намиста та браслети плівкою від дощу. Розказує, що 10 років робить прикраси. "Зацікавило те, що українське намисто дуже емоційне. Українська жінка без намиста - це неможливо. Дивіться, які намистини яскраві, аж горять! Ніде у світі нема таких прикрас, як у нас в Україні", - говорить майстриня.

Тетяна Дацько сидить у кутку під навісом. Робить волошку із бісеру. Пояснює, що це найулюбленіший її матеріал. "Я дуже люблю ромашки. Шукала спосіб, як любуватися ними й зимою. Бісер - саме те, що треба. Крім бісеру роблю квіти із фоамірану (пластична замша - gazeta.ua). Вирізаю пелюстки ножицями та мну матеріал руками, поки не потоншає. Вироби із фоамірану легкі й не бояться вологи", - говорить жінка.

Ляльки-мотанки робить Наталія Кучер, займається цим 3 роки. "Лялька-мотанка стала дуже популярна в останні роки. Цій справі дуже легко навчитися, - перед жінкою на столі лежать білі крихітні ляльки із вати та тонкої тканини. - Вони ще не прикрашені, - пояснює Наталія. - Роблю волоссячко та плаття. Їх вишиваю сама".

Учасникам та гостям свята також оголосили про перший Всеукраїнський конкурс найкращих літературних творів на сільську та аграрну тематику ім. Григора Тютюнника "Село - земля нашого родоводу". У конкурсі можуть взяти участь молоді україномовні автори віком від 15 до 35 років із поетичними та прозовими творами, ніде не публікованими раніше.

Головним партнером-організатором фестивалю виступила Аграрна партія України. Її керівник Віталій Скоцик говорить, що варто повертати культуру пошани до праці хлібороба. За його словами, життя простих сільських людей часто залишається поза увагою митців. "Люди села своїми руками створюють багатство України. Треба давати молодим авторам додаткові стимули працювати у цьому напрямку, розвивати традиції Василя Стефаника, Михайла Коцюбинського, Григора Тютюнника", - зазначає керівник партії.