/ НОВИНИ / Мандруємо у часі історичною Вишгородщиною з допомогою QR-кодів /

Мандруємо у часі історичною Вишгородщиною з допомогою QR-кодів

У Вишгороді встановлено перші таблички з QR-кодами на історико-культурних пам’ятках. Загалом у межах реалізації проєкту Вишгородського історико-культурного заповідника (ВІКЗ) «Історико-культурна спадщина Вишгородщини: QR-кодування, моніторинг, апробація й популяризація» заплановано оснастити QR-кодами 22 визначні об’єкти Вишгорода та району. Проєкт реалізується за підтримки Український культурний фонд.
Унікальність цієї події в тому, що QR-кодування історичних пам’яток у малих містах, а тим більше у селах, багатих історичною спадщиною, ще не увійшли у широкий вжиток, і Вишгородщина – один з перших регіонів, де QR-коди з’являться на визначних історичних об’єктах сільської місцевості.
З нагоди встановлення перших табличок з QR-кодами на історико-культурних пам’ятках Вишгородщини 5 серпня відбулась прес-конференція «Мандрівка у часі історичною Вишгородщиною».
Спікери були одностайними у тому, що проєкт «Історико-культурна спадщина Вишгородщини: QR-кодування, моніторинг, апробація й популяризація» є унікальним передовсім тому, що вперше в Україні буде здійснено моніторинг ефективності впровадження цифрових інформаційних технологій, спрямованих на використання широким загалом користувачів-туристів з подальшою корекцією застосування QR-кодів і з можливістю використання набутих аналітичних даних іншими історико-культурними установами України.
Ігор Золотоверх, начальник управління культури, національностей та релігій КОДА: Впровадження новітніх цифрових технологій у культурну сферу, у музейну сферу - це один з ефективних кроків до зацікавлення молоді історією Вишгородщини, Київщини, та, власне, усієї України. То ж важливість цього проєкту безсумнівна. Але це тільки перші кроки, за якими має йти розвиток цієї справи. То ж хочу побажати всім, хто причетний до проєкту, плідної роботи Наше управління старається всіляко підтримувати цей проєкт.
Влада Литовченко, директор Вишгородського історико-культурного заповідника, кандидат історичних наук: Сьогоднішній прес-конференції передувала ще одна подія – щойно відбулося засідання виконавчого комітету, де єдиним пунктом розглядалась можливість встановлення табличок з QR-кодами на локаціях Вишгорода у межах механізму узгоджень. Дуже приємно, що Вишгородська міська рада, міський голова Вишгорода, райдержадміністрація йдуть нам назустріч щодо втілення проєктів, спрямованих на підтримку, збереження, популяризацію історико-культурної спадщини краю. Тема нашого грантового проєкту була обрана не випадково. QR-кодування не є новиною для світу. Але для малих міст, для малих територій, зокрема, для Вишгородського району це справжнє відкриття. Адже багата історико-археологічна спадщина міста, на жаль, не проявлена зовні. Туристи часто запитують: де ж знаходилась резиденція княгині Ольги, де залишки фортифікацій, де давні вали? Важко щось пояснити, коли немає візуалізації. Тому ми колегіально вирішили, що встановлення кодів на знакових об’єктах надасть Вишгороду нового поступу в залученні молоді завдяки тому, що вона легко і з цікавістю сприймає сучасні технології – і QR-коди, і банери… Також окрім пам’яток у Вишгороді, включили до 22 об’єктів QR-кодування ще кілька знакових об’єктів району, які мають значення національного масштабу. Це Історичний парк «Межигір’я», Межигірський Спасо-Преображенський монастир, тощо. Звичайно, хотілось би цей перелік ще розширити. Але ми обмежені рамками проєкту. Та сподіваюся, з часом до переліку об’єктів QR-кодування додадуться нові пам’ятки.
Наталя Кива, менеджер програм «Український культурний монітор» Українського культурного фонду: Проєкт ВІКЗ «Історико-культурна спадщина Вишгородщини: QR-кодування, моніторинг, апробація й популяризація» – це один з наших переможців, який з досить високими балами дійшов до фіналу, був на другому місці нашої конкурсної програми. Ми дуже хочемо, щоб результати проєктів, які ми підтримуємо, не лягли десь на полицю, а були доступні громадськості. Тому й створили програму підтримки прикладних досліджень культури і мистецтв. Хочу звернути увагу на те, що цей проєкт – не просто для створення QR-кодів, у ньому закладена глобальніша мета: моніторинг інформаційних технологій щодо інтересу суспільства до історії України і Вишгородщини зокрема. Тобто QR-коди вже не новина, але ефективність даної методології не досліджувалась. Цим зазначений проєкт дуже важливий. Також хотілось би відзначити зразковий інформаційний супровід проєкту – це щоденник проекту на Фейсбук-сторінці, який веде ВІКЗ і постійно інформує громадськість про хід проєкту. Це свідчить про не формальний підхід і до звітності, й до самої реалізації проєкту.
Олексій Данчин, в.о. голови Вишгородської районної держадміністрації: Проєкт Вишгородського історико-культурного заповідника «Історико-культурна спадщина Вишгородщини: QR-кодування, моніторинг, апробація й популяризація» - це чудова і потрібна ініціатива. Вишгородщина – багата історією територія, яку нам потрібно якнайширше популяризувати, залучати сюди туристів, зробити так, щоб люди, які здійснили сюди подорож, могли також додатково отримати цікаву інформацію про історичні факти, і саме на це спрямоване QR-кодування. Дякую всім, хто долучився до реалізації проєкту.
Трохим Іванов, заступник міського голови Вишгорода: Ми зараз є свідками того, як сучасні технології приходять в історико-культурну сферу нашого древнього і славного своєю історією міста. Новітні засоби популяризації нашого міста мають не лише залучити до нього туристів, а й дати поштовх місцевим жителям до активнішого вивчення історії своєї землі. Люди, які скористаються QR-кодами, отримають повнішу картину про нашу культурну та історичну спадщину. Ми високо цінуємо зусилля ВІКЗ, адже бачимо, як багато сил і талантів вони вкладають у цю справу.
Дмитро Шевченко, завідувач Історичного музею ВІКЗ: Проєкт має дві основні мети. Перша – це проявлення пам’яток історико-культурної спадщини Вишгорода в сучасному урбанізованому середовищі, тобто поєднання сучасного Вишгорода і Вишгорода історичного, аби зробити місто цікавішим для городян і туристів. І друга – дати нашим колегам-музейникам основу для запровадження подібних проєктів. Під час формування нашої ідеї, шляхів її реалізації, я чув багато думок: від «круто, це треба робити» до «та навіщо, воно не потрібне, людям не цікаве». Я не міг сперечатися ні з одними, ні з іншими, бо поки що ми не маємо об’єктивних підтверджених даних щодо того, наскільки актуальні ці технології для нас, для нашого суспільства. Цим проєктом намагаємось вибудувати насамперед певний еталон, від якого можна відштовхуватися у використанні інноваційних технологій. А потім, використовуючи його як основу, далі коригувати і розвивати.
Світлана Вепшина, спеціаліст зі зв’язків з громадськістю, маркетингу та фірмового стилю: Я була дуже рада, коли ця ідея виникла. Я входжу до туристичного кластеру Вишгородщини і давно хотіла, щоб у нас було створене щось подібне. А коли почула, що був виграний грант, дуже зраділа. Тому я назвала туристичну навігацію у Вишгороді початком – початком справді великої програми з брендингу міста, з того, щоб зробити його привабливим і значущим для туристів.
Учасники прес-конференції змогли на практиці переконатися, як працюють QR-коди, коли підходили зі своїми смартфонами до табличок і сканували коди, відразу отримуючи інформацію про пам’ятки.
А ще учасники заходу змогли доторкнутися до ремесел Вишгорода доби Київської Русі, здійснивши захоплюючу екскурсію до Музею давньоруського гончарства.
Також, під час приємної водної прогулянки Київським водосховищем на теплоході «Резон» дізнались багато про одну з сторінок недавньої минувшини Вишгорода, якій ще не дана історична оцінка – це затоплення місцевих сіл для спорудження Київського водосховища, без якого було б неможливим спорудження Київської ГЕС.
Вишгородський історико-культурний заповідник є одним з переможців грантових конкурсних програм Українського культурного фонду. В номінації «Український культурний монітор» ВІКЗ зайняв друге місце, набравши 240 балів і отримавши грант на впровадження унікального проекту «Історико-культурна спадщина Вишгородщини: QR-кодування, моніторинг, апробація й популяризація». 22 пам’ятки Вишгородщини, з них 12 об’єктів першочергової важливості, оснащуються QR-кодами, і об’єднані в єдину цифрову систему. Відсканувавши код, можна дізнатися історію, цікаві факти про пам’ятку, отримати інформацію про історико-культурне середовище, в якому вона розташована, про її значення в контексті подій минулого. Пілотна методика спрямована на взаємодію як із тими, хто цікавиться історико-культурною спадщиною Вишгородщини, так і з потенціальними виробниками QR-кодів, тобто музейними працівниками.
Прогулянковий Теплохід Резон з 1 червня курсує з набережної Вишгорода Київським водосховищем, і вже став однією з туристичних родзинок та одним з чинників привабливості міста для мандрівників, здобувши неабияку популярність серед городян та гостей міста. Теплохід курсує з набережної за графіком, який включає кілька маршрутів: один з них – до Межигір’я, інший – до Поштової площі у Києві, із шлюзуванням на Київській ГЕС. Прогулянки на теплоході не лише цікаві, а й абсолютно безпечні, ситуацію контролює, окрім екіпажу, річкова інформаційна служба «Дельта-Лоцман». За словами експерта німецької туристичної асоціації DEHOGA Ганса-Ульріха Трозієна, наявність використання водного ресурсу у Вишгороді є одним з чинників залучення більших туристичних потоків до цього непересічного в історичному плані міста.
Український культурний фонд ‒ державна установа, створена у 2017 році, на підставі відповідного Закону України, з метою сприяння розвитку національної культури та мистецтва в державі, забезпечення сприятливих умов для розвитку інтелектуального та духовного потенціалу особистості і суспільства, широкого доступу громадян до національного культурного надбання, підтримки культурного розмаїття та інтеграції української культури у світовий культурний простір. Діяльність фонду, згідно чинного законодавства, спрямовується та координується Міністерством культури України. Підтримка проєктів Українським культурним фондом здійснюється на конкурсних засадах.