Лялька-мотанка – родинний оберіг (1.08.2019 - 10.09.2019)

1 серпня 2019 року в Музеї давньоруського гончарства Вишгородського історико-культурного заповідника відкрилася виставка народної майстрині з Гребінки на Полтавщині Тетяни Борозни «Лялька-мотанка – родинний оберіг».

Тетяна почала займатися ляльками понад 10 років тому. Відтоді її роботи були представлені та відзначені на багатьох конкурсах і фестивалях. Персональні виставки мисткині проходили в Українському домі, в Центрі української культури та мистецтва, Тернопільській міській бібліотеці.

«Ляльки мотаю так, як мотали наші бабусі, – розповідає майстриня, – без використання голки та ножиць на висушених і вилущених кукурудзяних качанах. Перед тим, як сісти за роботу, завжди прошу допомоги у вищих сил та читаю молитву, адже, як навчали мене наставники, лялька-мотанка – це оберіг, зелені кольори якого – на здоров’я, червоні – кохання, сімейне щастя, жовті – на достаток».

Перші вузликові ляльки, так інколи ще називають мотанки, зявилися приблизно 5 тисяч років тому. Мотанка – символ добра та благополуччя, символ надії на краще та сильний сакральний предмет. І зовсім не має значення чи створилася лялька на швидкоруч для забавки дитині, чи як важливий оберіг чи подарунок до свята.

Сама назва ляльки - «мотанка» походить від поняття «мотати», а загальний вигляд такої ляльки представляє собою фігурку людини, як правило жіночу або дитячу, виготовлену зі шматків тканини. Частини тіла такої ляльки з’єднувалися вузликами. Кожна така лялька, була тай лишаються унікальним витвором майстра. звісно в давні часи лялька мотанка виконувала важливу функцію оберега та талісмана для родини. Інколи для позначення ляльки використовується поняття «кукла» проте використання цього поняття не є правильним не лише з точки зору правопису, ай базуючись на тому що «куклой» наші предки називали жмут колосся, що лишався край поля та прикрашався стрічками та квітами. лишали це колосся аби урожай наступного року був кращим ніж цього.