Купальські святкування у Вишгороді

Вишгородська міська рада та Вишгородський історико-культурний заповідник презентували свято «Купальський вінок», яке відбулося 6 липня на набережній Київського водосховища.

Один з атрибутів давнього українського свята Івана Купала – вінки, які дівчата плетуть у цей день, а ввечері пускають на воду, спостерігаючи: в який бік попливе – з такого боку слід чекати судженого. Тож співробітники ВІКЗ організували для гостей свята майстер-класи з плетіння вінків у традиціях Київського Полісся, яке блискуче провела завідувач Музею давньоруського гончарства Ірина Кириченко, з використанням квітів і зілля, які здавна росли у цій місцевості. Бажаючих навчитися вінкоплетінню не бракувало, до майстер-класів долучалися не лише діти, а й дорослі.

«Українські традиції вінкоплетіння, які дійшли до нас із глибин віків, мали свої особливості у кожному регіоні: колористика зазвичай залежала від видів місцевих рослин, які вплітались у вінок. Для Полісся, і Київського, зокрема, до якого належить вишгородський край, характерною була велика кількість зелені. Вміння плести вінки передавалось від матері доньці, від бабусі – внучці. Кожен вінок ніс своє навантаження. Зі святкових вінків, наприклад, найпишнішими були весільні. Для менш урочистих подій – скромніші. Для особливих подій – наші предки знали, які рослини брати для того чи іншого випадку. Купальські вінки зазвичай дівчата плели об’ємними, великими, але старались їх робити не важкими, аби вони не потонули під час пускання на воду. Однак у часи Союзу діяла заборона на прадавнє свято Івана Купала, і, можливо, це також стало однією з причин того, що й уміння плести вінки почало забувалися. Під час «Купальського вінка» учасниками наших майстер-класів були не лише дівчатка, а й дорослі жінки, які просили навчити їх плести віночки. У ВІКЗ є багато інформації про звичаї й обряди нашого краю, і такими подіями, як майстер-класи, ми популяризуємо свою історію, залучаємо все більше людей, а головне – бачимо, що і дорослі й молодь зацікавлені в тому, щоб знати й берегти традиції свого краю», – зауважує директор ВІКЗ, кандидат історичних наук Влада Литовченко.

Також під час святкування «Купальського вінка» настрою всім, хто прийшов на свято, додавала колекція плетених звірят у традиціях лозо- і рогозоплетіння, які не деякий час «переїхали» на набережну з Музею давньоруського гончарства ВІКЗ, і стали основою для колоритної фотозони.

Гості «Купальського вінка» мали змогу поринути у вир народних традицій, влаштовували ігри біля багаття, дівчата пускали вінки на воду, виступали художні колективи Вишгорода, а також відбувся ярмарок, на якому вишгородські майстри пропонували свої витвори. Традиції Купальського свята живі!