головна   /  НОВИНИ   /  Бортники третього тисячоліття: медобори зібрались у Вишгороді /

Бортники третього тисячоліття: медобори зібрались у Вишгороді

14.09.2019 13 вересня на Міжнародний круглий стіл «Бортний промисел на Поліссі: дослідження, збереження та популяризація» зібрались фахівці бортно-медоварної справи України й Білорусі.
Архаїчний промисел
Дикий мед не сплутати із медом зі звичайної пасіки: він духмяніший, насиченіший, терпкіший. Здавалось би, часи, коли збір меду давнім способом зник, витіснений сучасним бджолярством із зручними вуликами, започаткованими Іваном Прокоповичем із Чернігівщини. Але ж ні — традиції промислу, історія якого налічує не одне тисячоліття, живі, хоча це — не дуже поширене заняття. Адже бортництво — справа певним чином екстремальна. І економічно збиткова. Бо кількість меду, взятого з бортей, не покриває ні часу, ні затрат на його добування.
ℹДОВІДКА. Бортництво — це один із найдавніших промислів, яким займалась людина. Перші письмові згадки про бортництво датуються X ст. Тоді, у княжі часи, цей промисел був важливою галуззю господарства Русі. Промисел полягає у збиранні меду бджіл із природних чи штучно виготовлених дупел дерев або пересувних колод — бортей. В Українському та Білоруському Поліссях бортнева система бджільництва проіснувала в архаїчних видах до сьогодення. В Україні є села, де протягом сторіч все ще займаються бортництвом та існує родова традиція зберігати і передавати досвід і традиції добування меду. До речі, в Овруцькому районі Житомирщини бортництво повністю не зникло.
«Для нас це хобі — цікаве й захопливе, але це — на додачу до нашої основної роботи у природоохоронному об’єкті», — розповіли співробітники Парку природи «Беремицьке» Тетяна та Ростислав. Вони, як і інші бортничі, медовари, історики, бджолярі, взяли участь у Міжнародному круглому столі «Бортний промисел на Поліссі: дослідження, збереження та популяризація». Організаторами заходу виступили: Вишгородський історико-культурний заповідник, Інститут археології НАН України, Вишгородська оайонна державна адміністрація. Також у заході взяли участь начальник управління культури, національностей та релігій Київської облдержадміністрації Игорь Золотоверх, радник голови Вишгородської райдержадміністрації Yuriy Derkach.
У Вишгороді, в Музеї давньоруського гончарства ВІКЗ, уже більше року діє інтерактивна експозиція «Від бортництва до вуликового бджільництва Київського Полісся». Нині тут — 14 зразків «бджолиних жител». Серед них є й такі, яким уже не одне століття. Тут вони є експонатами, бджоли в музеї не живуть — за правилами безпеки відвідувачів. А збереження та популяризація традицій давнього промислу Київського Полісся — один із напрямків діяльності заповідника.
«Музейний комплекс має стати і центром накопичення інформації, і центром, до якого звертаються за збагаченням знаннями», — зауважує директор ВІКЗ, кандидат історичних наук Влада Литовченко. Тож метою організованого тут Міжнародного круглого столу «Бортний промисел на Поліссі: дослідження, збереження та популяризація» був обмін інформацією, досвідом, і думками представників давніх медоборного і медоварного промислів. У роботі круглого столу взяли участь бортники з України та Білорусі.
За тисячолітніми технологіями
Вони розповідали про те, що бортництво — справа не лише романтична, а й екстремальна. За словами голови приватної установи розвитку традиційного бортництва «Братерство босих бортників» з Мінська (Білорусь) Івана Осипова, місцеві бортники ведуть справи за стародавніми технологіями: борті знаходяться на деревах, і піднятися туди — також свого роду мистецтво. Білоруські бортники не лише добувають мед давнім способом, а так само за тисячолітніми технологіями варять віск і роблять свічки, займаються популяризацію промислу серед молоді, навчають тонкощам справи охочих. І молодь зацікавлюється цим способом збиранням меду.
«Мені було приємно, коли мій старший син попросив у мене три колоди», — зауважив білоруський бортник. Також він розповів про проведення конференцій із бортництва.
Але зазначив, що історики й етнографи мало цікавляться цим напрямком.
Цю думку підтвердили й українські бортники, зауваживши, що цікавість як фахівців–істориків, культурологів, так і широких верств населення ще на така значна, як хотілось би, і як того вартує справа.
А тим часом традиції тут багаті й цікаві. Як у медоборному ремеслі, так і в медоварному. Як розповів Василь Барабаш, голова гільдії медоварів України (до речі, ця гільдія єдина не лише в Україні, а й у світі), нині неправильно звучить закінчення казок: «І я там був, мед-пиво пив». Первісна форма звучала так: «І я там був, квасмед пив», — зауважив Василь Барабаш, підкресливши, що «квасмед» пишеться саме одним словом. Бо воно походить від давнього способу виготовлення медового напою — способом не бродіння, а саме квашення. І в гільдії медоварів України знають давній рецепт, і роблять мед саме за ним.
Привернути увагу істориків і етнографів
«Те, що ми тут зібралися, важливо не лише для бортництва і медоваріння, а й для культури, адже сформовані тисячолітні традиції цього промислу свідчать, у тому числі й про древність української культури. Цей вид діяльності може привернути увагу й культурологів, і етнографів, і істориків, і, звичайно ж зацікавити туристів», — підкреслив Василь Барабаш, і висунув ідею запропонувати внести промисел до списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО.
Влада Литовченко зауважила, що оскільки бортництво представлене в Україні, Білорусі й Польщі, то було б варто говорити про його транскордонний статус, тим більше, що в Україні вже є подібні приклади — до списку світової спадщини ЮНЕСКО занесені 16 дерев'яних церков карпатського регіону Польщі й України. А також порадила розробити проект і подати його на присудження премії за збереження та охорону нематеріальної культурної спадщини України.
Директор Поліського заповідника Сергій Жила зазначив, що не можна допустити, аби багатий досвід і традиції бортників було втрачено.
Після обміну думками й дискусій учасники Міжнародного круглого столу відвідали Музей давньоруського гончарства, де ознайомилися з давніми промислами, які побутували в давні часи на Вишгородщині, у тому числі — з близькою їхньому духу експозицією «Від бортництва до вуликового бджільництва Київського Полісся».
З науковими доповідями виступили: Андрій Петраускас, Юрій Халімончук, Maksym Pchelov, Сергій Жила, Олексій Нагорнюк, Ростислав Омеляшко, Ростислав Полушвайко, Іван Подолянець, Тамара Сокол.
Також у цей день відкрилась виставка «Спорядження бортника». Провідна наукова співробітниця ВІКЗ, кураторка проєкту Anna Petrauskiene презентувала експонати виставки, і учасники круглого столу зацікавлено відгукнулися, розповідаючи, як називалися представлені предмети в різних регіонах України, говорили про нюанси їх використання.
Обов’язково відвідайте виставку Спорядження бортника, яка триватиме до 13 жовтня!