QR-кодування історико-культурних пам’яток Вишгородщини. Об’єкти QR-кодування

Давній Вишгород часів Київської Русі був потужною фортецею, яка під час військової загрози мала захистити за своїми стінами мешканців не лише самого міста, але й околиць. Оборонні споруди міста згадуються тричі у «Повісті минулих літ». Вочевидь, Вишгород будувався за принципами міста-фортеці не випадково, адже до цього міста, розташованого вище Києва на Дніпровському правобережжі, вело кілька шляхів, які могли бути і торгівельними, і воєнними. Окрім водних шляхів – з Дніпра, Прип’яті й Десни, було три сухопутних: на сході – з долини Дніпра; на півдні — з Києва; на півночі — з Поліського шляху. Через своє воєнно-стратегічне положення, яке забезпечувало Києву захист від нападів, Вишгород швидко зростав і розвивався. Через це він був оточений дерево-земляними укріпленнями: валами і ровами.

Дослідники міст Давньої Русі відносять Вишгород до IV типу укріплень зі складним плануванням, у якому є кілька укріплених частин, зокрема, окремою ділянкою цього міста виступає його північно-західна частина.

Археологічні дослідження залишків оборонних укріплень Вишгорода засвідчили потужні розміри давніх фортифікаційних конструкцій: перепад висоти від дна рову до верхівки валу сягав майже 10 метрів.

Крім оборонних валів Вишгорода у давніх письмових джерелах згадуються «острог», «стіни» та «дерев’яні забрала. У валах археологи виявили дерев’яні конструкції у вигляді зрубів на 13 вінців розмірами два на п»ять метрів. Ці клті були заповнені глиною і складали високий вал, на якому знаходились ще й дерев’яні забрала. Перед валом був викопаний рів шириною до 16 і глибиною до 5 метрів.

Будівництвом і ремонтом оборонних споруд займались у давнину так звані «городники», які, на думку науковців, були пов’язані з князівською адміністрацією і займали високе соціальне становище. «Городники» неодноразово згадуються в «Уставі» Володимира Мономаха та житіях святих Бориса і Гліба.

Залишки дерево-земляних оборонних укріплень городища Вишгорода – валів та ровів ХІ– ХІІІ ст. та 17 ст. є частиною Пам’ятки археології національного значення. Охоронний №100007-Н, Постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.09 р. № 928.

Втім, нині у Вишгороді збереглись залишки двох ліній оборонних споруд, хоча дослідники припускають, що можливо, існувала й третя лінія, але вона була з часом зруйнована ярами.

Ще більше цікавого: фото, відео, інтерактивну мапу ми готуємо для публікації на сайті, щоб кожен міг зануритись у атмосферу стародавньої Вишгородщини за допомогою лише одного кліку по QR-коду.

Друзі, запрошуємо вас долучитися до обговорення!

Висловлюйте в коментарях свої думки і пропозиції щодо QR-кодування історико-культурних пам’яток Вишгородщини!

Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду.