7 грудня - день вшанування Святої Великомучениці Катерини
06.12.2017
Свята Великомучениця Катерина жила в Олександрії. За переказами, вона була дуже розумною, вродливою та мала неабиякі таланти. Проте їй не вдавалося знайти коханого, адже вона хотіла вийти лише за того, хто розумніший від неї. Дівчині допоміг християнський наставник її матері (таємної християнки), який і розповів Катерині про віру. Це був 304 рік від Різдва Христового.
Згодом до Олександрії на язичницьке свято прибув імператор Максимін. Побачив Катерину, краса якої полонила його. За повір'ями, він покликав 50 мудреців, щоб вони розповіли дівчині про язичництво. Та Катерина переконала їх прийняти християнство, за що мудреців стратили. Коли Максиміну не вдалося зламати сильну християнську віру Катерини, він наказав стратити її. Щоб налякати дівчину, імператорський вельможа Хурсаден запропонував Максимінові виготовити таке знаряддя для катування: влаштувати на одній осі чотири дерев'яні колеса, а по них навколо набити різні залізні вістря. Два колеса крутилися вправо, а два вліво, по середині була прив'язана дівчина, а колеса, обертаючись, трощили її тіло. Ці колеса, як оповідає житіє, зруйнував небесний янгол, позбавивши Катерину від мук. Дізнавшись про це, дружина Максиміна прийшла до свого чоловіка й почала викривати його злочин, визнала себе християнкою й була страчена. Слідом за нею був страчений воєначальник Порфирій та 200 воїнів, навернених Катериною у християнство. Після цих подій Максимін запропонував Катерині зробити її своєю дружиною, якщо вона принесе жертву язичницьким богам. Вона відмовилась і Максимін наказав стратити її через відсікання голови. За переказами, з рани замість крові витекло молоко. Воїнів, яких вона переконала прийняти християнство, мали стратити – тоді Катерина поклала свою голову під меч ката, ставши на їх захист.
Катерина – великомучениця, яка з благородних намірів здобула страшну смерть. Її останки знайдені в Єгипті та поховані у Синайському монастирі, а місце страти Великомучениці Катерини в Олександрії й сьогодні показують туристам. Вона вражала людей непохитністю поглядів та вірності власній вірі.
День Святої Катерини вважають пророчим для жіночої долі: всі традиції та ворожіння пов’язані із спробами дізнатись власне майбутнє. Чоловіки теж мають традицію: вони ворожать та просять про те, щоб їм трапилась вірна й хороша дружина. Вони навіть постили суворіше, ніж у інші дні.
Символ цього свята – гілочка вишні, саме з нею пов’язано багато ворожінь. Тільки-но зійде сонце, дівчата зрізали гілочку вишні та ставили її у воду в будинку. Якщо до Меланки вишня зацвіте – це добрий знак, тобто дівчина протягом року вийде заміж, а якщо гілка засохне до Меланки – то ще дівуватиме.
Такий самий ритуал із гілочкою вишні був і в хлопців: якщо вишня зацвіте, значить жінка його буде вірною та гарною. Якщо гілка пускає листя без цвіту, то попадеться йому жінка проста, а якщо засохне вишня – то буде дружина сварлива та ледача.
Ввечері дівчата сходились разом у когось вдома та накривали вечерю, зокрема борщ та пшеничну кашу. Всі страви були пісними, бо вже почався Різдвяний піст. Опівночі, до «півнів» дівчата беруться ворожити. Беруть свою вечерю, закутують у новий вишитий рушник та йдуть закликати долю: «Доле, доле, йди до мене вечеряти!». Добрим знаком вважалось, якщо у відповідь заспівають перші півні – це означало що доля обізвалась до дівчини. Після ворожінь не можна було засиджуватись допізна в гостях – всі обов’язково мали повернутись додому.
Перед сном дівчата клали під подушку декілька гілочок або листочків, зірваних із різних дерев. На кожну гілочку / листок загадували хлопця. Зранку витягали навмання першу гілочку з-під подушки – яка випаде, за того хлопця і піде заміж. А як витягне гілочку яблуні – то цього року ще буде дівувати.
Також існувала традиція ранесенько вийти до криниці та подивитись у своє відображення – якщо вода колихалась та йшла колами, то дівчина ще не скоро вийде заміж. Якщо ж вода була тиха та спокійна – десь вже чекає її суджений і незабаром буде свататись.
Цікаво ворожити на власне майбутнє так: підійти до вікна будинку чужої оселі та послухати, як спілкуються господарі. За інтонацією їхньої розмови можна здогадатись, якою буде подальша доля. Значення мали і слова. Якщо дівчина почує «Піди!», «Подай!», «Побіжи» тощо – то чекає на неї цього річ заміжжя. А як буде чути «Стій!», «Зупинись!», «Не роби!» абощо, то ще сидітиме в дівках.
Дівчата, які хотіли якнайшвидше створити власну родину – ходили в цей день у церкву, просили про вдачу у святої Катерини та ставили свічки біля її ікон.
Жінки, які вірили, що їм «наврочили», проводили обряди зняття із себе недоброго. Прали сорочку у льодяній ріці, знімали хрестик та прикладали його до ікони Катерини, вмивались талою водою чи снігом тощо.
Що не можна робити в День святої Катерини
Оскільки день Святої Великомучениці Катерини випадає на Різдвяний піст, не можна було танцювати, але співати й веселитися не заборонялося, особливо молоді. Звісно ж, виключалися будь-які роботи на землі, фізична праця. Не можна було нічого будувати, ремонтувати й шити. Також стіл можна накривати лише з дозволених страв – каші й борщу.
