QR-кодування історико-культурних пам’яток Вишгородщини. Щоденник проєкту

У межах реалізації грантового проєкту "Історико-культурна спадщина Вишгородщини: QR-кодування, моніторинг, апробація та популяризація" 11 липня в Управлінні культури, національностей та релігій Київської обласної держадміністрації відбулася робоча нарада, на якій під час фахового обговорення було узгоджено перелік об’єктів історичних та археологічних об’єктів Вишгородщини, на яких будуть встановлені QR-коди.

У робочій зустрічі взяли участь: начальник Управління культури, національностей і релігій КОДА Ігор Золотоверх,головний спеціаліст (музейна справа та охорона культурної спадщини) Наталія Карпова, директор Вишгородського історико-культурного заповідника, кандидат історичних наук, куратор проєкту Влада Литовченко, в.о. завідувача відділу археології Києва Інституту археології НАН України, кандидат історичних наук Всеволод Івакін та завідувач Історичного музею ВІКЗ, координатор проєкту Дмитро Шевченко.

На Вишгородщині нині – майже 200 історико-культурних об’єктів, і щороку їхня кількість збільшується завдяки археологічним, історичним та архівним дослідженням. То ж серед цього різноманіття відбір локацій для QR-кодування був справою непростою і копіткою. Під час цієї роботи наукові співробітники Вишгородського історико-культурного заповідника разом з експертами керувались низкою визначених критеріїв:

– ступінь дослідженості об’єкта археологічної та історичної спадщини;

– його унікальність серед історичного різноманіття України;

– доступність для відвідування;

– атрактивність (цікавість для показу й розповіді про нього);

– суспільне та громадське значення об’єкта як пам’ятки, що потребує уваги з боку широкого загалу.

У результаті дискусій і консультацій було відібрано 22 знакові пам’ятки, які найяскравіше розкривають історико-культурну суть Вишгородщини, те, що робить її унікальною та впізнаваною в усьому світі.

🔸Отже, до переліку об’єктів для QR-кодування увійшли такі пам’ятки:

1. Городище літописного міста Вишгорода (ХІ–ХІІІ ст.) (Історична частина м. Вишгорода).

2. Залишки дерево-земляних оборонних укріплень городища – валів та ровів ХІ–ХІІІ ст. та XVII ст. (Історична частина м. Вишгорода).

3. Залишки стіни Борисоглібського храму 1074–1112 рр. (вул. П. Калнишевського, 11-а, м. Вишгород).

4. Церква Святих страстотерпців Бориса і Гліба 1861–1863 рр. (вул. П. Калнишевського, 11-а, м. Вишгород).

5. Залишки металургійного виробництва ХІ ст. (вул. П. Калнишевського, 46, 48 та прилегла територія, м. Вишгород).

6. Поховання воїнів-кочовиків Х–ХІІІ ст. (150 метрів на південь від старого цвинтаря, м. Вишгород).

7. Кургани Х–ХІ ст. (вул. Шолуденка, м. Вишгород).

8. Осередок гончарного виробництва ХІ ст. (вул. Межигірського Спаса, провулок Старосільський, м. Вишгород).

9. Залишки житлових та господарських будівель, гончарний горн ХІ ст. (вул. Межигірського Спаса, 11–13, м. Вишгород).

10. Музей давньоруського гончарства (вул. Межигірського Спаса, 11, м. Вишгород).

11. «Будинок Клюкви» (вул. Шкільна, 58, м. Вишгород).

12. Поселення раннього залізного віку VІІ–VІ ст. до н. е. (50 метрів на захід від вул. Шкільна, 58, м. Вишгород).

13. Поховання середини Х ст. зі скандинавськими прикрасами (пр. Шевченка, 8, м. Вишгород).

14. Споруда земської школи (вул. Шкільна, 29, м. Вишгород).

15.Братська могила воїнів Радянської Армії, у якій похований Герой Радянського Союзу Л. І. Глібов (вул. Шкільна, м. Вишгород).

16. Площа Г. Строкова (м. Вишгород).

17. Набережна Київського водосховища (ГЕС, цегельні заводи, історичний ландшафт). (Набережна, м. Вишгород).

18. Затоплені села Київського Полісся ХХ ст. (Набережна м. Вишгорода).

19. Собор Вишгородської Божої Матері УГКЦ (вул. Старосільська, 9, м. Вишгород).

20. Історичний парк "Межигір’я" (с. Нові Петрівці).

21. Спасо-Преображенський Межигірський монастир (с. Нові Петрівці).

22. "Дзвонкова криниця" (с. Нові Петрівці).

Друзі, запрошуємо вас долучитися до обговорення! 🔸Висловлюйте в коментарях свої думки і пропозиції щодо QR-кодування історико-культурних пам’яток Вишгородщини!

Проєкт впроваджується за підтримки Українського культурного фонду.