ЗАМОВИТИ ЕКСКУРСІЮ
Київська обл. м.Вишгород, вул. Шкільна 58.   



головна   /  НОВИНИ   /  QR-кодування історико-культурних пам’яток Вишгородщини /

QR-кодування історико-культурних пам’яток Вишгородщини


10.07.2019

Від економіки до культури: особистий гід без мовних бар’єрів

Зарубіжний досвід використання QR-кодів

З тих пір, як звичайний штрих-код, запатенований 7 жовтня 1952 року Джозефом Вудлендом та Бернардом Сілвером для маркування товарів, перестав влаштовувати індустрію через обмежений обсяг закодованої інформації, японська компанія «Denso-Wave» у 1994 році запропонувала інший спосіб кодування в графічній картинці.
QR-код (англ. Quick Response Code — код швидкого реагування) був розроблений для автомобільної промисловості, але завдяки зручності й можливості вмістити багато інформації уже в 2000-му році став поширюватися не лише на сфери виробництва й торгівлі, а й на інші галузі.
А ось у соціальній і культурній сферах QR-коди почали застосовувати дещо пізніше. Вочевидь, країною-піонером з використання QR-кодів у цьому напрямку є Великобританія, де у квітні 2011 року голова Вікімедіа Роджер Бамкін та консультант з мобільного інтернету Теренс Еден спробували втілити ідею поєднання текстів Вікіпедії та реальних експонатів Музею і художньої галереї Дербі у проєкті QRpedia. Було запроваджено кодування об’єктів у проєкті таким чином, щоб кожен з гостей галереї, зчитавши код, міг перейти на Вікіпедію і прочитати про нього статтю, причому мовою, якою він володіє (мова зчитується автоматично з налаштувань смартфона).
Нині система QRpedia, створена для музеїв з метою надання відвідувачу інформації його мовою, стала популярною в музейній справі, та, зокрема, на музеєфікованих пам'ятках культурної спадщини. До неї підключились музеї по всьому світу. QR-коди як етикетаж, допоміжну документацію, шляхові вказівники, використовують у Британському музеї, Луврі, Метрополітен музеї тощо. Також ці коди все більшого поширення набувають на архітектурних та археологічних комплексах Греції, Італії, Німеччини, Скандинавії та інших країн Європи, доповнюючи основну інформаційну табличку або схему.
До речі, у Парижі свого часу сталось так, що популярність QR-кодів і велика частота їх використання навіть призвела до проблем із зчитуванням туристами.
В Единбурзі коди на пам'ятках прив'язані до віртуальних об'єктів, які не лише створюють доповнену реальність, щодо інформування про пам'ятки, а й дають можливість відвідувачам висловити свою думку, і таким чином, формується своєрідна «книга відгуків» для кожного об'єкта.
Дослідники відзначають все більшу зацікавленість туристів QR-позначками і активне їх використання. Також застосування QR-кодів нині підпадає під статтю 6 Загальної декларації ЮНЕСКО щодо культурного розмаїття (2001). Питання використання QR-кодів також піднімались у «Рекомендаціях ЮНЕСКО в політиці в області мобільної освіти», «Рекомендаціях про охорону на національному рівні культурної та природної спадщини».
Незабаром Вишгородський історико-культурний заповідник також стане установою, яка використовує новітні технології. Під час впровадження проєкту «Історико-культурна спадщина Вишгородщини: QR-кодування, моніторинг, апробація і популяризація» на засадах найуспішнішого світового досвіду ВІКЗ прагне зробити його цікавим і корисним як для жителів Вишгорода, так і для гостей міста.
Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду.