Нумізматичні знахідки на території Вишгорода

Отже, головними одиницями грошового обігу у Вишгороді того часу були монети польського, литовського, шведського та прусського карбування.

Одним із найважливіших джерел вивчення грошового обігу є монетні скарби. Причинами утворення таких скарбів були війни, пожежі, навали завойовників, занепад економіки держави.

Вони відображають події, які відбувалися на той час в країні, товарно-грошові відносини на українських землях, які перебували у складі Речі Посполитої (1569-1648 рр).

У 1998 році, на присадибній ділянці м. Вишгорода, місцевим жителем Брігінським М.Г. був знайдений скарб західноєвропейських монет XVII ст., загальна кількість – 550 од. Монети, що збереглися, представлені грошовими одиницями українського грошового обігу XVII ст. і належать до розмінних монет Речі Посполитої.

Серед монет Речі Посполитої представлені випуски короля Сигізмунда ІІІ Вази (1587-1632): шостак 1626 р., трояк 1624 р., грош 1623 р., півтораки 1622-1632 років. Півтораки – назва срібної розмінної монети номінальною вартістю 1,5 гроша. Карбувалися на монетних дворах Речі Посполитої в 1614-1628 роках - Бидгощ, Краків, в 1618-1619 роках - Вільнюс, в 1616-1620 роках - Рига. Карбування почалося через відсутність монети вартістю половини трояка. Найбільш масштабною була емісія у 1614-1627 р.р. під час правління короля Сигізмунда ІІІ Вази. Протягом XVII-XVII ст. півтораки були найпоширенішими монетами на грошовому ринку українських земель, де їх часто називали «чехами».

Прибалтійські володіння Швеції представлені срібними монетами короля Густава Адольфа (1619-1632): півтораками та драйпелькерами.

Король Пруссії Георг Вільгельм (1619-1640 у скарбі представлений драйпелькерами 1624 р. та 1627 р. Драйпелькер - назва польських монет номінальною вартістю 1,5 гроша (так званих півтораків).

За номіналом у скарбі домінують середні та дрібні монети Речі Посполитої: півтораки та грош, а також соліди.

Цей скарб можна віднести до скарбу короткотривалого накопичення, міг належати бідному селянинові. Таким чином, розглянутий скарб Вишгородщини демонструє країни-емітенти та інтенсивність використання на грошовому ринку Київщини грошових одиниць західноєвропейських держав XVII ст.