Уже доброю традицією стали науково-практичні конференції «Старожитності Вишгородщини», які щороку організовує і проводить Вишгородський історико-культурний заповідник. Цьогорічна XXVIII конференція відбулася у нетрадиційному форматі – онлайн. Та як і завжди, до участі у заході долучилося немало науковців, які розповіли про результати своїх досліджень, приєдналися і запрошені особи. Представники органів влади, фахівці музейної справи ВІКЗ, Музею історії Десятинної церкви, Музею історичних коштовностей Національного музею історії України, Мезинського національного природного парку, наукові співробітники Інституту археології Національної академії наук України та Центрального державного історичного архіву України стали учасниками цьогорічної конференції.
Під час пленарного засідання заступник начальника управління - заступник начальника відділу регіональної культурної політики Управління культури КОДА Сергій Васильонок звернув увагу, що із 38 об’єктів історико-культурної спадщини, які знаходяться на території Київщини, які занесені у відповідний реєстр як пам’ятки національного значення, 23 об’єкти – це пам’ятки археології, в тому числі й городище літописного міста Вишгород.
Виконуючий обов’язки голови Вишгородської районної державної адміністрації Олексій Данчин, бажаючи учасникам заходу плідної роботи на XXVIII науково-практичній конференції «Старожитності Вишгородщини», і висловив переконання, що цікава, змістовна інформація буде корисна і як обмін досвідом, і як поштовх до нових пошуків і проектів.
Заступник голови Вишгородської районної держадміністрації Тетяна Волотовська зазначила, що діяльність ВІКЗ є прикладом того, як потрібно ставитися до природних та історичних пам’яток, і пригадала, як одна з таких конференцій відбулася на базі школи «Сузір’я», і стала досить цікавою і повчальною для запрошених на захід учнів.
Голова Вишгородської районної ради Ірина Правдива зауважила, що Вишгородський історико-культурний заповідник робить великий вклад у розвиток музейної справи, то ж знають про заповідник і цінують його роботу не лише на Вишгородщині, й за її межами.
Теми доповідей двох секцій охопили історію Вишгородщини, Київщини, України від доби мезоліту до сьогодення. Окрему увагу науковці приділили розвитку музейної справи та введення у науковий обіг результатів археологічних, архівних та історичних досліджень Вишгородщини останніх років.
А для Вишгородського історико-культурного заповідника конференція є ще й своєрідним підбиттям підсумків наукової, експозиційної дослідницької, популяризаційної діяльності. Нинішній рік був хоч і нелегким, але досить ефективним. Так, завдяки підтримці, у тому числі Українського культурного фонду та його програми «Культура в часи кризи», в Історичному музеї ВІКЗ ми відкрили оновлену експозицію «Давній Вишгород» з сучасними елементами діджиталізації. А нині в Історичному музеї ВІКЗ триває робота над підготовкою експозицією «Традиції і побут Вишгородщини кінця ХІХ- початку ХХ ст.», яку ми плануємо завершити до кінця року.
Триває й дослідницька робота. Вишгородським історико-культурним заповідником спільно з Інститутом археології НАНУ проведено археологічну експедицію, і нині опрацьовуються її результати. Також цьогоріч ВІКЗ здійснив експедицію до Чорнобильської зони - у межах етнографічної дослідницької експедиції «Чорнобиль: перервана традиція», результати роботи якої плануємо покласти в основу однієї з грантових програм. Хочу подякувати тим, хто підтримав цю експедицію: це Вишгородська районна рада, Вишгородська районна держадміністрація, Інститут мистецтвознавства,фольклористики та етнології ім.М .Рильського НАНУ, газета «Слово», яка стала інформаційним партнером експедиції.
У планах ВІКЗ на 2022 рік – втілити багато програм, у тому числі грантових, які гідно презентуватимуть багатющий спадок Вишгородщини, тим більше, що наступний рік Міністерством культури та інформаційної політики України проголошено роком збереження і популяризації культурної спадщини.