У травні 996 року відбулося освячення Десятинної церкви в Києві, першого кам’яного храму на Русі

Десятинна церква (церква Успіння Пресвятої Богородиці) зведена протягом 989–996 років. Вона вважається першою кам’яною церквою Київської Русі. Для її побудови й утримання київський князь Володимир Великий виділив десяту частину своїх прибутків, звідки й походить поширена назва храму.

До появи Софіївського собору Десятинна церква виконувала функції кафедрального храму.

При церкві відкрили першу на Русі школу. Повторно освячена в 1039-му за Ярослава Мудрого.

У Десятинній церкві були поховані князь Володимир та його дружина Анна, сюди ж перенесено з Вишгорода прах княгині Ольги. У роки правління Ярослава Мудрого тут також поховали посмертно охрещених братів Володимира – Ярополка й Олега.

Церква постраждала від пожежі на початку 11 століття, а на початку 12-го – від землетрусу. У 1169-му пограбована Андрієм Боголюбським, у 1203-му – Рюриком Ростиславовичем. Зруйнована під час монгольської навали 1240-го.

Відновлення церкви приписували митрополиту Петру Могилі, який в середині 18 століття нібито влаштував невеличку церкву у південно-західному куті руїн.

Насправді він лише законсервував залишки давнього храму, замінивши дерев’яну стіну, що закривала тильний отвір, на цегляну. Нову кам’яну церкву збудували в 1828–1842 роках.

За радянської влади рішенням ВУЦВК від 19 серпня 1929 її закрито та передано Інспектурі з охорони мистецтва і старовини. Богослужіння припинено 2 жовтня 1929-го. Згідно з постановою Політбюро ЦК КП(б)У від 26 березня 1936 церкву розібрано, цеглу використано для будівництва Музею історії України. Пізніше фундаменти церкви законсервували.

З 2005-го тут ведуться дослідження і продовжуються дискусії щодо можливої відбудови храму.

Інформація з офіційного сайту Національної бібліотеки імені В.І. Вернадського: http://www.nbuv.gov.ua/node/4767