Собор Вишгородської Божої Матері Української греко-католицької церкви міста Вишгород

Хранитель списку давньоруської святині

У 1989 році, коли Українська греко-католицька церква вийшла з вимушеного більш ніж 40-річного підпілля, одна з перших парафій УГКЦ, заснована на теренах Київщини, з’являється у Вишгороді. Щоправда, через відсутність храму богослужіння відбувалися в різних місцях Вишгорода: Товаристві української мови ім. Т. Г. Шевченка «Просвіта», на приватних квартирах, та навіть просто неба!

У 1991 році виділяється земельна ділянка для храму й і починаються служіння на території майбутнього Собору. На Зелені свята 1991-го на місці будівництва церкви за участю Блаженнішого Патріарха Мирослава Любачівського освячено Хрест та громада отримала назву на честь святого апостола Андрія Первозванного.

А через три роки починається будівництво Собору. Наріжний камінь його було закладено 4 липня 1994-го і освячено владикою Юліаном Вороновським. У 1996 р. в його стінах вже було відправлено першу службу.

З 1996-2005 рр. служіння відбувалися в цокольному нижньому храмі св. Андрія Первозванного. У 2005 році довершено спорудження Собору, який назвали на честь Вишгородської Богородиці та розмістили для почитання копію ікони Вишгородської Богородиці.

Вишгородська ікона Божої Матері – чудодійна християнська ікона, яка довгий час була відома як Володимирська. За переказами, у 1131 р. Константинопольський патріарх Іоанн IX Агапіт подарував київському князеві Мстиславові Великому списки святинь Візантійської імперії. Серед них була ікона, за легендою, написана Євангелістом Лукою на дошці від столу, за яким був за трапезою Спаситель з Пречистою Матір'ю і праведним Йосипом. Ікона отримала назву Вишгородської Богородиці, бо князь Юрій Довгорукий передав її пізніше на зберігання до Дівочого Богородичного монастиря у Вишгороді. Однак син Юрія Долгорукого, володимиро-суздальський князь Андрій Боголюбський у 1155 р. викрав ікону, яку пізніше перевіз до Володимира-на-Клязьмі, де вона й отримала назву Володимирської. Нині вона зберігається у Третьяковській галереї. За даними реставраційних робіт 1918 року, її перемальовували кілька разів. Недоторканими лишилися тільки обличчя св. Марії та маленького Ісуса, час написання яких, за оцінками фахівців, належить до кінця ХI- початку ХII століть. Є припущення, що одним із реставраторів ікони був знаменитий художник Андрій Рубльов.

1 листопада 2015 року Блаженніший Патріарх Святослав проголосив Собор Вишгородської Богородиці Відпустовим місцем з правом уділення повного відпусту. Також було зачитано Декрет Апостольської Пенітенцерії про надання Собору Вишгородсьої Богородиці статусу духовної спорідненості з Марійськими базиліками світу та проголошення Собору відпустовим місцем. З 2006 року в травні місяці відбувається паломництво вірних до Собору.

До сьогодні настоятелем Собору є протоієрей Тарас Валах.

Нині церква Вишгородської Богородиці є одним з найбільших на Київщині греко-католицьких храмів, і одним з найцікавіших осередків культури й духовного життя Вишгорода. Тут функціонує недільна школа, проводяться фестивалі, молебні в лікарнях та дитячих будинках, організовуються поїздки Україною та Європою.