19 серпня в Україні відзначають День пасічника

А ви знали, що перший у світі рамковий вулик винайшов українець? І саме цього року минає 250 років від дня народження Петра Прокоповича — засновника сучасного бджільництва, творця найбільшої у світі пасіки та першої в Європі школи для пасічників.

Петро Прокопович народився 10 липня 1775 року в селі Митченки поблизу Батурина на Чернігівщині. Закінчив Київську духовну академію, служив у війську, але залишив військову службу й обрав зовсім інший шлях — шлях бджоляра. Після одного візиту на пасіку до свого брата він остаточно вирішив присвятити життя бджолам, за що його позбавили спадщини.

На початку XIX століття бджільництво виглядало зовсім інакше: мед добували, обкурюючи вулики — при цьому гинули цілі бджолині родини. Прокопович пішов іншим шляхом. Він спостерігав, експериментував, вів щоденники, лікував бджіл, вдосконалював вулики. І написав понад 60 статей, присвячених бджільництву.

У 1814 році Петро Прокопович винайшов перший у світі розбірний рамковий вулик. Це дозволило отримувати мед без знищення бджіл і стало революційним кроком у розвитку пасічництва. Так почалася епоха раціонального, гуманного та прибуткового медозбору.

Його пасіка налічувала понад 10 тисяч бджолиних сімей — найбільша у світі на той час! Але Прокопович не обмежувався лише практикою:

започаткував масові посіви медоносних рослин (серед яких особливо цінував синяк);

розробив дерев’яну перегородку у вулику з отворами, крізь які проходили лише робочі бджоли — це дозволяло отримувати чистий мед;

заснував першу в Європі школу пасічників у селі Пальчики на Чернігівщині. За 53 роки її діяльності було підготовлено сотні кваліфікованих спеціалістів.

Прокопович заклав наукові основи бджільництва, які залишаються актуальними і сьогодні. Його досвід вплинув на розвиток пасічництва у всьому світі. А Україна й нині входить до топ-3 найбільших експортерів меду у світі — як продовження цієї спадщини.

У народній міфології бджіл називають «Божими мухами», а пасічників — їхніми «пастухами». Історія Петра Прокоповича — це приклад того, як відданість, спостережливість і любов до своєї справи здатні змінити світ.

У 2015 році, до 240-річчя від дня його народження, Національний банк України випустив пам’ятну монету із зображенням Петра Прокоповича. Його ім’ям також названо Український інститут бджільництва

Цікаві факти про мед і бджоли:

Люди почали збирати мед як мінімум 8 тисяч років тому. Саме стільки років стародавнім наскельним малюнкам в Аранській печері в Іспанії, на яких зображена людина,що виймає стільник з бджолиного гнізда.

Найдавнішим знайденим скам’янілим решткам бджіл – близько 40 мільйонів років. Генетичні дослідження показують, що бджоли з’явилися ще раніше – разом із появою квіткових рослин 140 млн років тому. Перший представник роду Homo з'явився лише близько 2,4 млн років тому.

На Землі нараховують близько 20 тисяч видів бджіл. Лише деякі з них – медоносні.

Одна бджола виробляє 1/12 чайної ложки меду протягом свого життя.

Бджола може відлетіти від вулика майже на 8 км і знайти дорогу назад.

Україна входить до найбільших постачальників меду в світі, а в Європі є лідером у цій галузі.

Перший розбірний вулик у 1814 році сконструював наш співвітчизник Петро Прокопович. У 1828 році він заснував у Митченках на Чернігівщині першу в Європі школу пасічників.

Українець Микола Вітвіцький у 1828 році винайшов перший у світі багатоповерховий дзвоноподібний вулик.

У відомому давньоєгипетському папірусі Сміта, який датується 1700 роком до нашої ери, розповідається про використання бджолиного нектару для загоєння ран.

В Індії мед почали видобувати ще 4-5 тисяч років тому. Про це свідчать тексти давніх Вед. Згідно з ними, ці ласощі були одним з найцінніших подарунків богів.

За часів Київської Русі хутро, віск і мед відігравалі роль своєрідної валюти в міжнародній торгівлі.

В Давньому Римі за мед можна було купувати речі, будівельні матеріали, рабів і та інше.

З бджолами пов’язано чимало народних прикмет:

Бджоли швидко носять пилок – погода зміниться.

Бджоли не вилітають у поля – до дощу.

Якщо в саду несподівано з’явився бджолиний рій – бути багатим.

Якщо бджоли починають будувати гнізда дуже високо на деревах, слід чекати холодної зими з високими кучугурами.

Якщо у вулика немає сторожових бджіл – бджолина матка без приплоду.

Якщо занадто багато сторожових бджіл – сімейство зле.

Якщо у комах крила вивернуті – бджоли захворіли.

Багато цікавинок про пасіки, мед і бджіл можна дізнатися у Музеї гончарства Вишгородського історико-культурного заповідника, де діє експозиція «Від бортництва – до вуликового бджільництва» та пізнавально - освітній курс ,,Школа юного бджоляра».

: м. Вишгород, вул. Межигірського Спаса, 11, Музей давньоруського гончарства ВІКЗ

: (04596) 25 3 15, +380 97 690 76 11

Картинка 1- ,,Ведмеді у бджолиному лісі». 1965. Марія Примаченко.

Картинка 2- ,,Захотілося ведмедикам меду». Марія Примаченко

Борті - з музею родини Ющенків ,, Код Нації»