19 травня 1051 року у французькому Реймсі короновано дочку Ярослава Мудрого Анну Ярославну

Саме з таких слів хочемо розпочати сьогоднішню публікацію, адже 19 травня 1051 року у французькому Реймсі короновано дочку Ярослава Мудрого Анну Ярославну.

Київська Русь – могутня держава, розквіт якої припадає на кінець Х – початок ХІ століття. Одним з правителів, які привели країну на цю вершину, був Ярослав Мудрий. За часи його правління поширилось та зміцніло християнство, створювались літописи і розвивалось іконописання, відкривались школи та бібліотеки, а також на церковнословянську мову було перекладено безліч книжок.

Саме в цей час піднесення, в 1032 році, народилася, напевно, найвідоміша дочка правителя, Анна Ярославна. Разом зі своїми братами та сестрами, княжна отримала хорошу освіту. Вона вивчала математику, граматику, зналася на історії та володіла грецькою мовою і латиною. У палатах князя проходили культурні вечори, на яких виступали поети, скоморохи та музиканти. Про чарівну вроду і добре серце Анни ширились чутки по всій Європі.

Дівчина зросла й князь став обирати для неї гідного нареченого. Ярослав був мудрим політиком і хотів за допомогою шлюбів власних дітей з європейськими монархами укріпити зовнішньополітичні зв’язки. Довго вагався князь, та французький король Генріх І своєю наполегливістю виборов згоду на шлюб із Анною.

Подолавши більше двох тисяч кілометрів за два місяці, проїхавши майже через всю східну Європу та вивчивши французьку мову, Анна приїхала в невеличке містечко Санліс. Після першого ж знайомства з нареченим всі надії та мрії княжни розсипались, наче картковий будиночок. Генріх був пятидесятирічний, грузний та похмурий чоловік. Але не дивлячись на це, 19 травня 1051 року у соборі Реймса відбулось вінчання та коронація Анни Ярославни. Дівчина привезла із собою коштовні подарунки, серед яких були книги, інкрустовані коштовним камінням. Проте король не оцінив її старань, бо придворні не знали грамоти та не вміли читати. У Франції ХІ століття були освіченими лише священнослужителі. Більше того, Париж 1051 року не мав каналізації, був брудним і смердючим. Місцеві жителі викидали сміття з вікон на вулицю, не мились, бо вважали це смертним гріхом, і їли руками.

"У яку варварську країну ти мене послав; тут житла похмурі, церкви потворні і звичаї жахливі… Ти казав, що французи – розумний народ, а вони навіть письма не знають. Показала книжку королю. Він поморщився гидливо і каже: “Я не священик, щоб стільки читати! У нас в Європі жоден король читати не вміє”, - писала Анна у листі до батька.

Королева Анна вирішила виправити ситуацію та почала навчати грамоті короля та придворних, а також змусила їх користуватися виделками. Мудрість та дипломатичні якості, яким навчали її вдома, дозволили Анні завоювати прихильність не тільки французів, а й навіть Папи Римського Миколи ІІ.

Ще більше укріпити своє становище на чужині допомогло народження спадкоємця. У 1053 році в королівській родині з’явився престолонаступник Філіп І. Згодом Анна народила Генріху ще двох синів, один з них, Роберт, помер у підлітковому віці, а другий – Гуго – став одним із очільників Хрестового Походу.

Анна Ярославна цілком присвятила себе вихованню дітей. Вона навчала їх грамоті, математиці, іноземним мовам, а також співу і малюванню.

Детальніше за посиланням: https://myukraine.org.ua/anna-yaroslavna/

Фото з інтернет-журналу "Моя Україна"