ЗАМОВИТИ ЕКСКУРСІЮ
Київська обл. м.Вишгород, вул. Шкільна 58.   



головна   /  ДЛЯ ВІДВІДУВАЧІВ   /  НОВИНИ   /  Скарби музеїв Вишгородщини. Засоби приготування їжі в давнину. /

Скарби музеїв Вишгородщини. Засоби приготування їжі в давнину.


Коли у Вишгородському краї виникло гончарство? Так, ми знаємо про потужний гончарний центр часів Київської Русі, коли у Вишгороді діяло 250-300 горнів для випалювання кераміки, і така продукція широко розповсюдживалась,навіть,потрапляла за межі Русі.
Втім, керамічні вироби на цій території виготовляли задовго до виникнення гончарного круга і гончарної печі, більше того – перші знайдені тут зразки кераміки датуються ІV-ІІІ тисячоліттями до нашої ери!
Унікальні артефакти можна побачити в експозиції Історичного музею Вишгородського історико-культурного заповідника. Зокрема, це – фрагменти ліпної кераміки (тобто виготовленої без застосування гончарного круга), що відносяться до періоду Києво-Черкаської археологічної культури,яка у час раннього неоліту побутувала на цій території.
Саме з раннім неолітом пов’язана поява керамічних виробів. То були часи, коли люди тільки-но почали освоювати, випробовувати й удосконалювати глину як матеріал для посуди. Занадто жирні глини доводили до належної кондиції, додаючи пісок. До надто крихкої, яка погано зліплювалась, додавали органічні ожирнювачі.
А в чому ж люди готували їжу раніше? Можливо, відповідь багатьох здивує. Це був шкіряний мішок, у який наливали воду, а потім кидали у неї розжарені камені, і вода нагрівалась.
Завдяки компактності, можливості згорнути шкіряну «посудину» в час між приготуванням їжі ця «тара» могла бути похідною, тобто прийнятною для рухливого способу життя. А ось кераміка не підходить для кочового життя, бо важка й об’ємна. А ще ранньонеолітичний посуд не був якісним, легко розбивався. То ж можна припустити, що вироби з глини з’явились, коли люди почали осідати на певних територіях.
Тогочасний посуд був з конусоподібним дном. Гостродонні посудини – найархаїчніший вид вітчизняного керамічного посуду. Відсутність дна у конусоподібній посудині раннього неоліту була зумовлена низкою чинників.
Насамперед – під час обпалювання керамічних виробів епохи неоліту, такий посуд обпалювали на звичайному вогнищі. Для цього конусоподібні вироби закріплювали в землі, а навколо них розпалювали багаття. Завдяки гостродонній формі удавалось уникнути розтріскування. А для приготування їжі такі посудини закріплювали між каменями в багатті. Гостродонний посуд не був досконалим за своїми експлуатаційними характеристиками. Він був засобом обміну на інші потрібні у неолітичному побуті речі.
Однак саме виникнення керамічних виробів можна пов’язати з харчовою революцією – коли навички виробництва посуду почали формувати нову культуру харчування, характерну для осідлих племен. Уже у процесі розвитку харчової культури, для якої характерна зварена їжа, відбулася й трансформація посуду – від конусоподібного до плоскодонного, який, зрештою, виявився зручнішим і аж до нашого часу – закріпився, по суті, в усіх культурах світу.