День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

Цей день встановлений Указом Президента №945/2006 від 10 листопада 2006 року, на згадку про завершення 14 грудня 1986 року будівництва саркофагу над четвертим зруйнованим енергоблоком ЧАЕС з метою гідного відзначення мужності, самовідданості і високого професіоналізму учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Скільки їх, людей, які брали участь у ліквідації наслідків тієї найбільшої в історії техногенної катастрофи, яка квітня 1986 року поділила світ на «до» і «після» Чорнобиля? Навдяться різні цифри: лише упродовж першого місяця після аварії на ЧАЕС внаслідок отриманого опромінення загинуло від 30 до 200 пожежників і працівників АЕС. А загалом після катастрофи у ліквідації її наслідків брали участь

понад 600 тисяч осіб.

Про ті страшні дні можна дізнатися й у Меморіальному комплексі «Зірка Полин», який був створений у 2011 році в зоні відчуження до 25-річчя тієї страшної події. Цей комплекс містить низку інсталяцій та пам’ятників, які дають змогу глибше відчути і усвідомити глибину трагедії: це алея покинутих сіл, яка містить 162 таблички з назвами евакуйованих населених пунктів, пам’ятник «Ангел, що сурмить», та інші.

Учасники етнографічно-дослідницької експедиції «Чорнобиль: перервана традиція», яка відбулася 5-8 серпня 2021 року, з метою збору етнографічного матеріалу побували на місцях колишніх сіл Чорнобильської зони відчуження, у містах Чорнобиль, Прип’ять, Славутич. Учасники експедиції також відвідали Меморіальний комплекс «Зірка Полин». Зокрема, у Музеї цивільного захисту «Зірка полин» багато дізналися про перші дні після аварії, побачили документальні матеріали й особисті речі ліквідаторів. Неможливо не перейнятися тим духом скорботи і мужності, неможливо без здригання слухати розповідь екскурсовода, дивитись кадри хроніки… Вражають і символічні композиції, створені з метою глибшого усвідомлення жахаючих подій тих днів…

Також учасники експедиції побували у розташованому в Чорнобилі Музеї-архіві народної культури Українського Полісся, який відкритий у 2011 році як підрозділ Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф, та ознайомилися з багатою експозицією підрозділу. Понад 47 тисяч музейних предметів – це архаїчні речі, залишені місцевими жителями у відселених домівках, були зібрані у Чорнобилі і навколишніх відселених селах, документи тощо нині систематизовані, і їх можна побачити в експозиції.

А загалом у Музеї-архіві народної культури Українського Полісся накопичено унікальний фонд з 175 тисяч фотодокументів, 7,5 тисяч годин аудіо- і відеозаписів з фольклорно-етнографічною інформацією та 21 тисяча архівних документів. Все це зберігається трьох фондосховищах. Комплексним дослідженням охоплено 686 сіл, які постраждали від аварії на ЧАЕС, та 97 компактних поселень переселенців. Зібраний матеріал дає змогу відстежити моделі життя жителів Чорнобильського ареалу, а також порівняти особливості життя і побуту мешканців різних його куточків. А ще – осягнути, який великий етнокультурний пласт опинився під загрозою знищення.

Самовіддана діяльність ліквідаторів, їхня мужність і героїзм дали можливість з часом отримати той поставарійний Чорнобиль, який сьогодні маємо. У зоні відчуження нині триває боротьба з наслідками аварії на ЧАЕС, однак зону відчуження називають «зоною можливостей», яка стала майданчиком для дослідників, етнографів, туристів. І все суспільство висловлює глибоку вдячність і шану тим, хто ціною власного життя і здоров’я у 1986 року став на боротьбу з атомом, який вмить із мирного перетворився на ворожий.