Працює дослідницька етнографічна експедиція «Чорнобиль: перервана традиція»

Нині Чорнобильська територія отримала новий поштовх – вона стала туристичною. Для мандрівників пропонуються різноманітні тури, під час яких вони дізнаються про історію Чорнобильської катастрофи і сьогодення зони.

Та є й інший Чорнобиль, про який говорять небагато: це та етнокультурна катастрофа, яка була спричинена відселенням людей на інші території. Зокрема, було відселено майже 300 тисяч осіб із забруднених земель. А тим часом ця частина Київського Полісся мала свої унікальні традиції, унікальні технології давніх ремесел, обрядовість, архітектуру тощо. Неповторні особливості історії й етнографії Чорнобильського нині не знаходять масового застосування через відсутність носіїв культури на цій території. І все ж вони не забуті.

У цьому переконалися учасники дослідницької етнографічної експедиції «Чорнобиль: перервана традиція», які побували у Чорнобильській зоні та місті Славутичі, де нині живе немало переселенців і з Чорнобильської зони, з метою вивчення сучасного стану побуту та традицій культурної спадщини Полісся, збору етнографічного матеріалу, а також фото-, фоно- та відеофіксації віднайдених матеріалів.

Дослідники переконалися, що місто Чорнобиль безлюдним назвати не можна. Час тут ніби застиг, і зарослі поглинають покинуті будинки, однак впорядкованість міста не справляє апокаліптичного враження. Тут, окрім співробітників ЧАЕС, які працюють вахтовим методом, живе і кілька родин самоселів, в основному літнього віку – люди, які не змогли залишити рідні домівки. Вони, як і самосели у низці навколишніх сіл, зберігають деякі давні традиції, і своїми спогадами поділилися з учасниками експедиції.

Про унікальні технології традиційних поліських ремесел учасники експедиції дізналися під час візиту до розташованого у Чорнобилі Музею-архіву народної культури Українського Полісся, який є підрозділом Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф.

Також учасники експедиції віддали шану ліквідаторам і жителям відселених населених пунктів у меморіальному комплексі «Зірка Полин», до якого входить однойменний музей, пам'ятник «Ангел Чорнобиля, що сурмить», алея пам'яті жертв Чорнобильської катастрофи, низка арт-об’єктів.

Були і поїздки до відселених і зниклих населених пунктів Чорнобильської зони. Зокрема, до села Копачі, а також до міста Прип’ять, яке вже стає своєрідним арт-майданчиком для низки активностей, пов’язаних із Чорнобильською зоною, у якому, можливо, вдасться презентувати і результати роботи експедиції.

Результативною була робота і в місті Славутич – молодому місті, яке веде свою історію уже з постчорнобильських часів, і, яке можна назвати територією щастя: світла простора площа, прекрасний парк з низкою скульптур, які славутичани з гордістю показують гостям… Здивувало те, що замість вулиць тут – квартали, які забудовувались представниками восьми республік екс-СРСР, і і де можна простежити елементи архітектури різних країн. У Краєзнавчому музеї м. Славутича та Чорнобильської АЕС зібрано немало етнографічних матеріалів, які заслуговують на увагу як неоціненні зразки поліських традицій, які вимагають подальшого вивчення та збереження. А місцеві жителі поділились із учасниками експедиції тими традиціями, які зберігають. Також у межах роботи експедиції відбулась зустріч з заступником міського голови Олександром Линкевичем, очільницею відділу культури, національностей та релігій Ніною Баришевською, заступником директора КП «Агентство регіонального розвитку» Мариною Карасьовою, директором Краєзнавчого музею м. Славутича та Чорнобильської АЕС Євгеном Алімовим та співробітниками музею. Учасники зустрічі обмінялися думками щодо подальшої співпраці на теренах збереження етнокультурної спадщини Чорнобильського ареалу, обговорили ідеї та можливості їх спільної реалізації.

Учасники експедиції ознайомилися і з туристичним потенціалом Славутича, а також тим, як місто його задіює у плані залучення мандрівників. Незабаром тут відкриється туристично-інформаційний центр, у якому буде все необхідне для того, щоб допомогти туристам ознайомитися з родзинками Славутича і відчути його неповторну ауру.

Цікавою була і зустріч з учасниками Міжнародного семінару для студентів-архітекторів «SESAM 2021 Poliklinika» від Європейської Архітектурної Студентської Асамблеї. Основною локацією семінару, який відбувається у три етапи у межах проєкту «Славутич - Мала культурна столиця України», є стара закинута поліклініка. Креативна молодь вивчає місто, здійснює просторові практики, аби запропонувати свої архітектурні рішення, які можуть бути цікавими місту. Група, яка працює нині, свої напрацювання оприлюднить під час презентації 11 серпня.

Робота дослідницької етнографічної експедиції «Чорнобиль: перервана традиція» була досить напруженою, учасники зібрали немало етнокультурного матеріалу, який вимагає опрацювання і оприлюднення. Отже, дослідження тривають.

Організатори етнографічної дослідницької експедиції «Чорнобиль: перервана традиція»: Вишгородська районна державна адміністрація,Вишгородська районна рада,Вишгородський історико-культурний заповідник, Славутицька міська рада.

Співорганізатори: Український центр культурних досліджень; Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України; Державний архів Київської області.

Медіа-партнер: газета «Слово»

Фото: Ольга Думанская