День пам’яті святого апостола й євангеліста Луки

Святитель Лука жив в I столітті в сирійській Антіохії, був апостолом від сімдесяти і автором одного з Євангелій. Святитель був серед перших 70 учнів, яких Ісус послав проповідувати християнську віру.

Народився в родині багатих язичників. Батьки його не належали до єврейського народу: про це свідчить саме ім’я Лука, скорочене від

латинського слова Лукан. Проте, у своїх писаннях святий апостол виявляє ґрунтовну обізнаність із законом Мойсеєвим і юдейськими

звичаями, тому можна вважати, що Лука ще до свого навернення до Христа вже прийняв юдейську віру. Крім того, на своїй батьківщині, що славилася розквітом наук і мистецтв, Лука збагатився знанням різних наук.

Головні писемні твори, які належать спадщині Луки, без сумніву, - Євангеліє та Діяння апостолів. Євангеліє від Луки написано в Римі

(62-63 рр.) під духовним керівництвом святого Павла з використанням фактів християнської історії, передання Церкви та розповідей самої

Пречистої Діви Марії.

Книга Діянь святих апостолів, будучи продовженням Євангелія від Луки, розповідає про благовісницькі труди найближчих учеників Христових після його вознесіння. Головною темою цієї книги є розповідь про Апостольський собор 51 року як основоположну подію в житті Церкви, яка чітко відокремлює християнство від юдейства в сенсі догматичного вчення. Значна частина книги присвячена життю й подвигам святого апостола Павла, сподвижником якого був святий євангеліст Лука.

Згідно Священного Передання, апостол Лука був першим іконописцем, який створив образи Божої Матері.

Існує легенда, що Вишгородська ікона Божої Матері написана євангелістом Лукою на частині столу, за яким сиділи Праведний Йосип, Пресвята Матір Божа та Ісус Христос.

Пречиста Діва, побачивши натхнені Духом Святим творіння Луки, сказала:

“Благодать Народженого від Мене і Моя милість нехай буде з цими іконами”.

Нагадуємо, що Вишгородська ікона Божої Матері була викрадена володимирсько-суздальским князем Андрієм Боголюбським у 1155 році.

Викрадену ікону він розмістив у місті Володимир на Клязьмі. Там вона пробула 235 років. Перед загрозою нападу війська Тамерлана її перевезли до Москви. Тоді, і кілька разів по тому чудесний порятунок московського люду від нападників традиційно пов’язували з божественним заступництвом Вишгородської ікони.

За радянських часів і до 1999 року ікона Вишгородської Богородиці зберігалася у Третьяковській галереї. Потім її передали церкві. Але під час передачі святині в руки патріарху Алексію образ несподівано тріснув. Очевидці стверджують, що один з ієрархів церкви на це промовив: «На жаль, Богородиця вже не з нами».

Фото з :

1. https://uk.m.wikipedia.org/.../%D0%92%D0%B8%D1%88%D0%B3...

2. http://blyzhchedoboga.com.ua/ievangelist-luka/

Детальніше про євангеліста та іконописця Луку можна дізнатися за посиланням: https://www.cerkva.info/.../31-zhovtnia-den-pam-iati.../