4 травня 1838 року в Царському Селі відбулася лотерея поміж членами царської родини та запрошеними вельможами...

Як все починалося

Улітку 1836 р. у Петербурзі Тарас Шевченко у вільний час змальовував скульптури у Літньому саду, де зустрівся з українським художником І. Сошенком (земляком Тараса). Із того часу художник Іван Сошенко став найпершим петербурзьким приятелем Тараса Шевченка.

Саме він першим почав замислюватися про звільнення Тараса Шевченка з кріпацтва, порадився про це з письменником Євгеном Гребінкою. Той першим узявся за літературну освіту Шевченка, запрошуючи Тараса до себе з 1837 року на літературні вечори. “Хрещений батько” першого видання “Кобзаря”. Саме йому Тарас Шевченко присвятив поему “Перебендя”.

Через Гребінку Шевченко знайомиться з “придворним живописцем” Олексієм Венеціановим. Той добре знає поета Василя Жуковського, що був вихователем наслідника престолу цесаревича Олександра. Той також переймається долею Шевченка. Жуковський попросив Брюллова написати з нього портрет, з метою розіграти його в приватній лотереї.

Шевченкові друзі міркують, як визволити Шевченка з кріпацтва.

Карл Брюллов так переймається долею кріпака, що їде до Павла Енгельгардта. Просить відпустити на волю козачка Шевченка. Енгельгардт називає ціну викупу за Тараса – 2500 рублів.

А це вп’ятеро перевищує ціну кваліфікованого кріпака. На той час ця сума еквівалентна 45 кілограмам чистого срібла.

Друзі вирішують провести лотерею серед членів царської родини. Лотерейні квитки по 300–400 рублів купили імператриця, царівни, спадкоємець престолу — майбутній імператор Олександр Миколайович, сама графиня Баранова та інші вельможі.

20 квітня 1838 року в Царському Селі відбулася лотерея поміж членами царської родини та запрошеними вельможами. Розіграли портрет вихователя спадкоємця російського престолу Василя Жуковського. На виручені гроші викупили із кріпацтва 24-річного художника і поета Тараса Шевченка.

В автобіографії Тарас Шевченко про свій викуп оповідає так: “1837 року Сошенко представив мене конференц-секретареві Академії мистецтв В.І. Григоровичу з проханням – звільнити мене од лихої моєї долі, Григорович передав це прохання В.А. Жуковському. Той попередньо сторгувався з моїм поміщиком і просив К.П. Брюллова намалювати з нього, Жуковського, портрет, щоби розіграти його в приватній лотереї. Великий Брюллов відразу погодився, і незабаром портрет Жуковського був у нього готовий. Жуковський при участі графа М.Ю. Вієльгорського улаштував лотерею на 2500 карбованців асигнаціями, і цією ціною була куплена моя воля року 1838-го, квітня 22-го”.

Після смерті Карла Брюллова портрет перейшов у спадок до його брата Олександра, від якого через колекціонера і мецената Василя Кокорева — до Третьяковської галереї, яка вже у радянський час передала картину до України. Нині славнозвісний та доленосний портрет Жуковського зберігається в Національному музеї Тараса Шевченка у Києві.