В рамках проєкту видання книг до 30-річчя незалежності України за підтримки Міністерство культури та інформаційної політики України та Українського інституту книги побачить світ видання "Всесвітня спадщина ЮНЕСКО в Україні" авторства директорки Вишгородського історико-культурного заповідника, кандидатки історичних наук Литовченко Влади Володимирівни.
Історико-культурна спадщина, в якій акумулюються історичне минуле і сьогодення, виступає потужною складовою формування ідентичності української нації поряд з мовою, історією, культурою. Набуваючи загальнодержавного значення, вона сприяє позитивним зрушенням у суспільній свідомості, формуванню й укріпленню національної самосвідомості та ідентичності, оскільки в епоху глобалізації історико-культурне надбання виступає основою самоідентифікації, творення нового культурно-історичного ландшафту країн, її міжнародного іміджу. Ставлення до культурної спадщини, яка збереглася до наших днів у вигляді різноманітних об’єктів, що мають універсальну історичну, наукову, культурну та мистецьку цінність, є одним із важливих показників культури. Збережена та належним чином репрезентована культурна спадщина є джерелом зростання та духовного розвитку українського народу, формування спільної історичної пам’яті. В 1991 році серед руїн колишнього Радянського Союзу постала незалежна Україна – найбільша за територією країна Європи. Одразу ж перед молодою державою визначилась велика кількість викликів, одним з яких стало збереження власної культурної,природної та нематеріальної спадщини.
Прагнення України посісти належне місце у сучасному глобальному культурному процесі, усвідомлення цього місця у контексті світової цивілізації неможливе без розуміння свого історичного коріння шляхом вивчення та популяризації історичного минулого, пам’яток культурної спадщини, їх органічного включення у суспільне життя. Тим більше, що Україну вирізняє надзвичайна яскравість та строкатість пейзажів, традицій, пам’ятників історії та архітектури, які є унікальними в світовому масштабі. Матеріальні та духовні цінності, що були створені нашими пращурами і крізь віки дійшли до нас, мають бути не лише збережені, але й примножені та передані нащадкам.