Київська обл. м.Вишгород, вул. Шкільна 58.
+38 (04596) 52-859    
ЗАМОВИТИ ЕКСКУРСІЮ



головна   /  ДЛЯ ВІДВІДУВАЧІВ   /  НОВИНИ   /  «Історико-культурна спадщина Вишгородщини: QR-кодування, моніторинг, апробація та популяризація». Пост-реліз /

«Історико-культурна спадщина Вишгородщини: QR-кодування, моніторинг, апробація та популяризація». Пост-реліз


Підсумкова пресконференція за результатами впровадження проєкту «Історико-культурна спадщина Вишгородщини: QR-кодування, моніторинг, апробація та популяризація», яка відбулась 28 жовтня 2019 року в Укрінформі, показала, що рушійною силою до позитивних економічних змін у регіонах можуть стати музейні заклади.
Організатор: Вишгородський історико-культурний заповідник за підтримки Український культурний фонд.
Учасники пресконференції зазначали, що накопичений досвід стане у пригоді багатьом історико-культурним закладам області, і висловили вдячність команді проєкту.
У межах пілотного проєкту, який впроваджує Вишгородський історико-культурний заповідник за підтримки Українського культурного фонду, вперше в Україні завдяки новітнім технологіям не лише оснащено QR-кодами 22 історико-культурні пам’ятки, а й створено віртуальний туристичний простір.
Досвідом ВІКЗ уже зацікавились історико-культурні установи Чернігова, Ржищева, Тернополя, Олевська, Рівного.

  


Під час пресконференції було презентовано першу в Україні поштову марку з QR-кодом і одну з перших у світі інтерактивних листівок з QR-кодом. Також було презентовано іміджевий альбом «Старожитності Вишгородщини», виданий у партнерстві з Видавництво "Мистецтво" .
Заступник начальника управління культури, національностей та релігій КОДА Сергій Васильонок наголосив на важливості проєкту для Київщини і поінформував про намір у наступному році поширити цей досвід на інші музейні установи області: «Без інноваційних технологій нині вже обійтись неможливо. В Україні існує QR-кодування пам’яток, але значущість проєкту ВІКЗ у його системності, яка включає також дослідження, моніторинг і апробацію. Тому область підтримуватиме справу і фінансово, і організаційно».
Виконавча директорка Українського культурного фонду Yuliia Fediv поінформувала, що ВІКЗ впроваджує один із 430 проєктів УКФ, який цьогоріч інвестував у культуру та мистецтво України понад 500 млн грн: «Завдяки якісному впровадженню проєкту ВІКЗ, створено, по суті, диджитальний варіант історико-культурних об’єктів Вишгородщини. Коли ж цей досвід пошириться, то матимемо цифровий музей України».
Директор ВІКЗ, кандидат історичних наук, куратор проєкту Влада Литовченко розповіла про етапи проєкту: «Першим етапом був відбір пам’яток для QR-кодування. На Вишгородщині понад 200 пам’яток історії й археології. Ми відібрали найбільш знакові, доступні і популярні. Другий етап – наукове дослідження і написання статей для спеціального розділу сайту ВІКЗ. Також згенерували QR-коди, встановили таблички, апробували систему «сайт-відвідувач». Третій етап ключовий – моніторинговий. Є й позапрограмні елементи. Результати моніторингових досліджень публікуються в науково–методичному виданні з QR-кодизації, яке отримають наукові установи, бібліотеки, виші, музеї. Добре спрацювала на привернення уваги до проєкту акція «Доторкнись до історії», під час якої зірки театру й естради, культурні діячі, представники влади популяризували об’єкти QR-кодування. У наших планах – розширення кількості об’єктів QR-кодування, розробка інноваційних екскурсій, квестів для молоді. І ще. Вийшов іміджевий альбом «Старожитності Вишгородщини». Заповіднику цьогоріч – 25 років. В альбомі відображено не лише перебіг проєкту, а й досягнення ВІКЗ за 25 років».
В.о. голови Вишгородської райдержадміністрації Олексій Данчин наголосив на важливості проєкту для Вишгородщини: «Ми підтримуємо заповідник в усіх аспектах. Також обговорюємо ідею створення мобільного додатку під умовною назвою «Неймовірна Вишгородщина», в якому будуть й об’єкти історико-культурної спадщини, і туристичні об’єкти Вишгородщини, готелі, ресторани тощо, що дасть новий поштовх до залучення туристів».
Українська акторка і телеведуча, народна артистка України, учасниця акції «Доторкнись до історії» Ольга Сумська висловила побажання поширювати проєкти, які популяризують Київщину і Київ: «Хочу щиро порадіти – як акторка, як творча людина, що завдяки цьому проєкту справді доторкнулась до історії і передати уклін від команди акторів, яка долучилась до акції «Доторкнись до історії». Коли про акцію поширились публікації в соцмережах, я отримала багато запитань від молоді – як потрапити до заповідника. Вишгородський край – це справді перлина України, яку потрібно популяризувати».
Головний редактор видавництва «Мистецтво» Ніна Прибєга зазначила, що цей проєкт – велике відкриття для музейної й туристичної справи України: «Це – промоція України як країни з величезною культурною історією, і донесення до читача, глядача, екскурсанта цієї історії. Видавництво «Мистецтво» завжди працює з новітніми технологіями, тож підтримало проєкт ВІКЗ як глобальний, науково вивірений, з великим майбутнім і своїми родзинками. Тут є унікальна поштова марка, інтерактивна листівка, прекрасний іміджевий альбом «Старожитності Вишгородщини».
Завідувач історичного музею ВІКЗ Dmitry Shevchenko розповів, що над науковою й академічною основою проєкту працювало багато дослідників, археологів, істориків: «Завдяки новаціям старовинні пам’ятки були вписані в сучасне урбаністичне середовище. Під час моніторингу ми отримали дані щодо ефективності інноваційної технології. Ця справа матиме продовження, адже цей ресурс можна розвивати, наш досвід можна застосовувати у різних музейних просторах України. Це цікавий і бюджетний варіант. Приємно, що ним зацікавились колеги з різних музеїв України».
Завідувач відділу археології Києва Інституту археології НАНУ, кандидат історичних наук Всеволод Івакін зазначив, що проєкт дуже вдалий і актуальний: «У зв’язку з новим законодавством про землю питання археології стає ще актуальнішим, ніж було досі. А цей проєкт допомагає мешканцям Києва, Київщини дізнатися про величезні багатства, накопичені їхніми предками».
Співзасновник проєкту MEBook Валерій Гіжицький звернув увагу, що QR-кодування пам’яток може стати самоокупним та прибутковим проєктом. Цікавле доповнення – унікальна поштова продукція: «Коли за кордоном чи в інших регіонах України люди отримають листівку чи побачать марку QR-кодом, вони можуть зісканувати QR-код, зацікавитись, а далі приїхати на Вишгородщину як туристи. А туризм – прибуткова галузь. Хай таких проєктів буде якомога більше, щоб Україна була відомою в світі».

  

Головний спеціаліст управління культури, національностей та релігій КОДА Наталя Остапенко звернула увагу, що після акції «Доторкнись до історії», яку управління висвітлювало на офіційних веб-порталах, у соцмережі почався справжній бум зацікавлення серед молоді. Також вона розповіла про інтерес інших регіонів України до проєкту: «Від наших колег з Миколаївської ОДА прийшло запрошення на туристичну майстерню, яка відбудеться у листопаді за участю представників туристичної галузі України. Вони хочуть детальніше дізнатися про проєкт, то ж запрошують долучитися і представити його».
Дизайнер проєкту Светлана Вепшина розповіла, що для неї це перший пілотний проєкт з розробки туристичної навігації на Вишгородщині: «Я намагалась розробити дизайн таким чином, щоб він був масштабований, інтуїтивний, виділявся на місцевості, але й не перекривав історичні пам’ятки. Як показало опитування, місцевим жителям і туристам це сподобалось. Ми також відстежуємо переходи з QR-кодів завдяки UTM–міткам, і визначаємо цікавість до пам’яток».
Заслужений юрист України, радник з юридичних питань ВІКЗ Юрій Кармазін назвав проєкт істотним поштовхом до підтримки всього українського. І звернув увагу на больові точки: «Чому Київщина не має ні департаменту, ні управління туризму? В області є потужні історичні центри – Вишгород, Трипілля, Біла Церква, які чекають екскурсантів. Ще хочу звернути увагу на Межигір’я, куди люди їдуть, щоб подивитися, як жив Янукович. А чому ж не до колишнього величного Межигірського козацького монастиря? Як Гетьман козацтва всієї України зауважу: поки не відродимо Межигір’я – Україна не відродиться. Але потрібні серйозні археологічні дослідження. Втім, сподіваюсь на зміни на краще».