X
ДЛЯ ВІДВІДУВАЧІВ
ПРО ВІКЗ
ДІЯЛЬНІСТЬ ВІКЗ
ПАМ’ЯТКИ
НОВИНИ
ГАЛЕРЕЯ
м.ВИШГОРОД
КОНТАКТИ
ЗАМОВИТИ ЕКСКУРСІЮ
Київська обл. м.Вишгород, вул. Шкільна 58.   



головна   /  ПАМ’ЯТКИ   /  Музей давньоруського гончарства /

Музей давньоруського гончарства


ПРОЄКТ «Історико-культурна спадщина Вишгородщини: QR-кодування, моніторинг, апробація й популяризація»

Музей давньоруського гончарства / Історико-культурна спадщина Вишгородщини


Музей давньоруського гончарства

Яскравий і різноплановий музей Вишгорода, який не залишає байдужим нікого з жителів міста і туристів, розташований на вулиці давнього міста, де у княжі часи жили гончарі. Це — Музей давньоруського гончарства, відкритий у 2006 р.
У 2003 р. на території садиби по вул. Межигірського Спаса, 11 під час досліджень археологи виявили залишки двокамерного, типового для Вишгорода гончарного горна ХІ ст. У 2014 р. Вишгородському історико-культурному заповіднику було передано територію садиби з відселеним будинком, з якого й почалася історія музею.
Його перлиною є унікальний, єдиний у Східній Європі збережений гончарний горн ХІ ст. А загалом таких печей у Вишгороді було 250–300. Гончарний центр у Вишгороді займав більшу частину міського посаду Х–ХІІ ст. Таке виробництво на території Давньої Русі не має аналогій. Перші свідчення про масштабне керамічне виробництво у Вишгороді дослідники отримали у 1934–1937 рр., коли експедиція Інституту історії матеріальної культури під керівництвом Ф. Мовчанівського на південному схилі городища виявила два горни, а на схилі яру простежила плями ще від 15. У 1990 році на місці спорудження будинку по вул. Межигірського Спаса було досліджено сім горнів, у 1992 році — ще три і в 1995 році — один горн, який добре зберігся. Колекція кераміки, зібрана на цій території, — це десятки тисяч уламків і цілих виробів: горщики, глечики, світильники, великі корчаги — «піфоси», плитки для підлоги, вироблені для храму Святих Бориса і Гліба...
Археологи неподалік знайшли давньоруську вулицю, на якій уздовж струмка розташовувалися садиби гончарів. Виявлені рештки житлових і господарських приміщень, залишки горнів, огорожі й проїжджої частини вулиці, де ями та вибоїни засипали уламками бракованого гончарного посуду. І майстерні, й житлові приміщення були невеликі — 3,6×3,6; 4,6×2,7; 5,4×4,1 м, заглиблені в ґрунт на глибину від 0,5 до 1,6 м. Конструкції виявлених будівель Х ст. переважно зрубні, ХІ–ХІІ ст. – здебільшого каркасні. У деяких приміщеннях збереглися фрагменти стовпів і дощок підлоги. Можливо, існували й наземні споруди, проте їх важко виявити під час розкопок.
Утім, експозиція Музею давньоруського гончарства не обмежується лише історією Вишгородського керамічного виробництва.
У Музеї представлені зразки трипільської кераміки, раннього залізного віку, знайдені на території міста й району. Велика колекція будівельної кераміки: плінфа з руїн храму Святих Бориса і Гліба, полив’яні плитки підлоги храму, велика колекція цегли ХVІІІ–ХІХ ст., серед якої так звана межигірка — вогнетривка цегла малого розміру для будівництва печей, яку масово виготовляли в селах Нові Петрівці та Валки. Також серед експонатів — фрагменти унікальних виробів Межигірської фаянсової фабрики, залишки фаянсового виробництва.
Нікого не залишають байдужим і речі побутового вжитку, колекція автентичного одягу та вишитих рушників Київського Полісся, зібрані в музеї.
Подвір’я Музею оформлено в народному стилі селянської садиби. Експозиція 40 презентує традиції та побут населення Київського Полісся. На виставковому майданчику просто неба демонструються унікальні вироби народних майстрів, зразки давніх ремесел — бортництва та човнярства.
Колекція бортів (прообразів сучасних вуликів), колод і власне вуликів нині налічує 14 експонатів і постійно поповнюється. Є серед них і експонат, якому не одне століття.
Яскравими зразками традицій деревообробки є човни-довбанки та плоскодонки (7 одиниць), традиційний селянський віз, старовинні скрині, прядки тощо. Окрасою цієї колекції є реконструкція давньоруського човна (автор-дослідник Олексій Петраускас), зробленого за традиційною технологією та із застосуванням інструментів, аналогічних тим, які використовували за часів Давньої Русі. Човен було виготовлено у м. Олевську (Житомирська обл.), і він своїм ходом подолав майже 700 км річками та протоками, направляючись до Вишгорода.
Музей давно вже вийшов з розряду статичних закладів, ставши унікальним інтерактивним майданчиком. Тут можна не лише дізнатися багато нового про історію Вишгородського гончарства й традиції, звичаї та ремесла Київського Полісся під час огляду експозицій та екскурсій, а й самому доторкнутися до давніх ремесел під час майстер-класів з гончарства на гончарному колі, ліплення з глини, творення виробів з воску, інших творчих занять. А затишний і атмосферний арт-простір Open Air дає можливість проводити тут різноманітні фольклорні й етнографічні свята, знайомити відвідувачів з традиціями, звичаями і обрядами Київського Полісся.
 

Дмитро Шевченко,
завідувач історичним музеєм Вишгородського історико-культурного заповідника.
Алла Плотнікова,
завідувач Відділу охорони пам’яток історії, археології та культури Вишгородського історико-культурного заповідника

Museum of Old Russian Pottery
In the house at the street Mezhygirskogo Spasa, 11 now Museum of Old Russian pottery is located. It is located on the street of an ancient city where the potters lived.
The pearl of the collection is the museified remains of the Old Russian burning furnace. This is a two-chamber hill, typical of Vyshhorod. In 2003, the Vyshgorod Reserve acquired the territory of the estate with a resettled house on the street. Mezhigirskogo Spasa, 11. After archaeological research on the territory of the estate the remnants of the potter's kiln of 11th century were found.
The first evidence of a large-scale ceramic production in Vyshgorod was obtained in 1934-1937, when the expedition of the Institute for the History of Material Culture under the direction of T. Movchanivskyi discovered two mountains on the southern slope of the settlement and on the slope of the ravine traces spots from 15 years ago.
In 1990, on the site of the construction of the house on the street Mezhigirskogo Spasa seven kilns were investigated, in 1992 - three more and in 1995 - one kiln of good preservation.
The collection of ceramics collected in this territory reaches tens of thousands of fragments and whole products. These are pots, pitchers, fixtures, big curlers - "pyphoses", floor tiles, made for the temple of the saints Boris and Hlib. The potter center in Vyshgorod occupied most of the city outskirt in the 10-12th centuries. Such production on the territory of Old Rus has no analogies.
Old Russian street was discovered by archaeologists, on which the farmsteads of the potters were located along the stream. The remains of residential and commercial premises, remains of the kilns, fences and the roadway of the street were discovered, where pits and potholes were filled with debris of defective pottery dishes. Both workshops and living quarters were small - 3.6 × 3.6; 4.6 × 2.7; 5.4 × 4.1 m, deepened to a depth of 0.5 to 1.6 m. Structures of exposed buildings of 10th century were mostly folding, 11-12th centuries - mostly framed, in some rooms fragments of pillars and floor boards are preserved. Possibly, there were also terrestrial structures, but they are difficult to detect during excavations.
The Museum presents samples of Trypillian ceramics of early Iron Age, ceramics of ancient times from the Vyshgorod settlement found on the territory of the city and district. A large collection of building ceramics: a plinth from the ruins of the temple of the saints Boris and Hlib, tiled floors of the temple, a large collection of bricks of the 18-19th centuries, among which the so-called mezhigirka - refractory bricks of small size for the construction of furnaces, which were mass produced in the villages Petrivtsi and Valki.
Fragments of products of Mezhigirskaya faience factory, remnants of faience production are among the exhibits.
Now the territory of the Museum is used as an open-air exhibition space.
The original Art-environment was created, where along with masterpieces of folk masters samples of ancient crafts - boarding and boatmaking are exhibited. The collection of borts (prehistory of modern hives) and the honey hives numbers more than 14 exhibits. The tradition of woodworking is represented by boats-brooms (7 units), traditional peasant carts, old chests and sparrows.
The pearl of the collection is the reconstruction of the Old Russian boat (author-researcher Oleksii Petrauskas), made on the basis of traditional technology and using tools similar to those used during the Old Rus. The boat was made in the city of Olevsk (Zhytomyr region) and on its course overcame almost 700 km of rivers and straits, going to Vyshgorod.
The courtyard of the museum is decorated in folk style of peasant manor. The exposition presents the traditions and life of the population of Kyiv Polissya.

Dmytro Shevchenko,
Head of the Historical Museum of the Vyshgorod Historical and Cultural Reserve
Alla Plotnikova,
Head of the Department of the Protection of Monuments of the Vyshgorod Historical and Cultural Reserve


 
Слухайте аудіо-гід

Фото 360



Дізнайтесь більше у відео







Поділитися:





Відповідей (4): + Додати відгук

Люди в чорному (08.09.2019)
Команда Люди в чорному 10-1-1PX9FH
» Відповісти

гость (08.09.2019)
Люди в белом 10 1 1 PX9FX
» Відповісти

гость (08.09.2019)
10 2 1S1ESX
» Відповісти

Наташа (09.02.2021)
Давно хотла  нарешт побувала в цьому музе. Мен дуже сподобалось,  багато чого подивитись  послухати) Раджу. ¶ щодо атмосфери, цлком згодна, в мезу дйсно якось затишно)
» Відповісти